23 липня сотні людей зібрались на центральному проспекті Луцька, щоб взяти участь у благодійній акції «Біжу за «Азосталь», яку організували на підтримку бійців полку «Азов», які і досі перебувають у російському полоні.
Не забуваючи, що Україна і досі перебуває у війні з російським загарбником, у забігу взяли участь спортсмени, патрульні поліцейські, військові, політики, посадовці та просто лучани. Пишуть .
Спортивний флешмоб на підтримку гарнізону «Маріуполь» організувала Асоціація родин захисників «Азовсталі». Загалом акція «Біжу за «Азовсталь» відбувається у п’ятнадцяти українських містах. Вона спрямована на те, аби вчергове нагадати про захисників «Азовсталі». Кожен з них максимально намагався захистити Маріуполь та Україну.
Ветеран «Азова» Андрій Д’яченко відзначив, що наразі у полоні з числа «азовстальців» перебуває і декілька десятків його особистих знайомих, з якими він воював ще у 2014-2016 роках.
«Ці хлопці і дівчата живі лише з двох причин. По-перше, маючи змогу здатися на початку, вони прийняли рішення максимально довго тримати оборону та зробили все можливе та неможливе від них. Цим самим вони показали окупантам, які не вирізняються особливим інтелектом, що їхній гарнізон може бути знищений, але для цього росіянам довелося б покласти усіх своїх бійців. Такі втрати для окупантів були неприйнятні, тому вони не погодилися на перемовини. Друга причина, чому «азовстальці» живі, полягає в тому, що їхні рідні, близькі, дружини організували масову інформаційну кампанію, яка дійшла до світових лідерів, тому росія змушена була приймати правила гри, які прийнятні для цивілізованого світу. Найшвидший спосіб повернути їх додому – не давати інформаційно згаснути цій темі», – сказав Андрій Д’яченко.
Дружина бійця «Азову», учасниця фонду Асоціації родин захисників «Азовсталі» Катерина Калюжна також звернулася до присутніх та подякувала їм за те, що вони долучилися за акції, яка спонукає не забувати: бійці гарнізону «Маріуполь» і досі перебувають у полоні. Символічно, що сьогодні день народження чоловіка Катерини.
«Для мене ця акція дуже важлива, як і для всіх захисників. Я вірю, що забіг зібрав усіх небайдужих людей. Багато запитують, як можна допомогти, адже бійці перебувають на непідконтрольній Україні території. Ви можете допомогти своєю увагою, причетністю, інформаційним розголосом. В мого чоловіка сьогодні день народження, йому 24 роки. Всі привітання я посилаю йому подумки, адже не маю з ним зв’язку. Я знаю, наскільки для нього ця підтримка буде важливою, коли він повернеться», – відзначила Катерина Калюжна.
До акції долучилися і волинські патрульні, зокрема Ольга Шмігель, яка розповіла, що прийшла сьогодні на забіг, аби підтримати дух Збройних сил України та бійців полку «Азов».
«Дякуючи ЗСУ, в Луцьку тихо, у нас немає бойових дій, як це відбувається в східних областях. Водночас важливо, аби люди не забували про те, що в країні війна, а хлопці та дівчата з ЗСУ бачили, що про них пам’ятають. Чимало бійців зараз у полоні, зокрема воїни маріупольського гарнізону, і ми маємо зробити так, щоб про них не забули», – наголосила патрульна.
Баскетболіст Максим Дейна також взяв участь у забігу, аби підтримати захисників. Спортсмен каже, що забіг – це спосіб підтримати бійців, які захищали нашу країну, а нині знаходяться у російському полоні.
«Люди повинні пам’ятати, що навіть за проведення такого марафону, наші захисники платять дуже велику ціну. Ми тут спокійно себе почуваємо, але невдовзі мир буде у всіх регіонах нашої країни. Я переконаний, що наші воїни все роблять для цього», – відзначив Максим Дейна.
У забігу взяли участь сотні людей. Спортсмени, військові, поліцейські, посадовці, політики та небайдужі лучани бігли разом, нагадуючи про те, що в країні досі іде війна і про це не можна забувати. Відзначимо, що участь у акції була безкоштовною, однак кожен охочий міг внести свій грошовий вклад для потреб бійців у скриньку.
Після подолання обраної дистанції учасники фотографувалися та викладали фото у соцмережі з тегом , аби якомога більше людей пам’ятало про героїв, які захищали Маріуполь, а нині знаходяться у російському полоні.
Олександр ЗЕЛІНСЬКИЙ
Коментарів немає
Залишити коментар