Не є таємницею той факт, що на Волині домінує одна політична сила, яка сформувала більшості практично в усіх великих місцевих радах регіону, а її представники, приміром, керують муніципалітетами найбільших міст Волині. Це партія «За Майбутнє», кістяк якої в області складають переважно колишні учасники партії «Укроп».
Наразі ця політсила є лідируючою в місцевому самоврядуванні та може впливати на багато процесів в регіоні. Проте на місці є органи державної влади, в якій керівників призначають у Києві, тобто органи центральної влади. І часто це люди, в яких виникають конфронтації з чинними керівниками місцевого самоврядування. Як розповідають джерела Insider Media, якщо з ними не вдавалося домовитися про «мир і дружбу» неофіційно, то для «приборкання» таких використовували тривіальний набір перевірених методів.
ПЕРШИЙ КЕЙС: ЗЕМЕЛЬНИК ВАСИЛЕНКО
Пробою пера, ймовірно, став начальник управління Держгеокадастру у Волинській області Василь Василенко. Він працював на посаді з 2012-го до 2017 року.
Останній рік в кріслі головного земельника Волині для нього був непростим. Так, у 2016 році почалася «публічна критика» Василенка з боку і депутатів Волинської облради, і атовців. Його
Мабуть, випадково в часі це збіглося з формуванням комунального підприємства «Волиньприродресурс», та виділенням бурштиноносних земель на сході області. Можливо, Василенко не захотів танцювати під сопілку місцевої влади?
Паралельно з «публічною критикою» основні медіа-рупори цієї партії – ТРК «Аверс» та ІА «Волинські новини» - публікують статті та сюжети про нібито порушення в діяльності Держгеокадастру Волині.
Василенко тривалий час відмовчувався, але згодом публічно відреагував на ці заяви,
Згодом розпочалася чергова хвиля критики, в яку вже входили нові сюжети в ЗМІ, які, щоправда, не стали підставами для кримінальних справ. Але вносили свою частку в кампанію з розхитування крісла під посадовцем.
Зрештою, чи то в Києві, чи то сам Василенко втомилися від цієї «каруселі» і у вересні 2017 року він переїхав на роботу на Хмельниччину на аналогічну посаду.
КЕЙС ДРУГИЙ: МИТНИК КРИВИЦЬКИЙ
Отже, з першого описаного випадку можна припустити, що «приборкання норовливого» відбувається зазвичай за такою схемою:
- публічні заяви від офіційних осіб, зазвичай з Волинської обласної ради, в якій вже більше 7 років керує команда, більшість учасників якої причетні до партії «За Майбутнє»;
- інформацій сюжети в ЗМІ;
- часто це поєднувалося з активним надсиланням листів у центральні органи влади, щоб тиснути і на них. Мовляв, дивіться, що «ваш кадр виробляє».
- публічні заходи в згаданій обласній раді;
- «викривальні» сюжети в тих же ЗМІ;
- обговорення в сесійній залі та висловлення недовіри/незадоволення роботою.
Саме так відбулося і з начальником Волинської митниці Віктором Кривіцьким. Його майже 2 роки намагалися замінити і досягнули цього лише в 2019 році.
Зауважимо, що сюжети про Кривіцького з’являлися спочатку на «Аверсі», а згодом він став героєм програми на «1+1», а про його причетність до корупції говорив журналіст, який вів передачі на телеканалах олігарха Ігоря Коломойського, Євген Плінський.
Звинувачень в бік Кривіцького було багато: контрабанду бурштину, повернення кадрів часів Януковича, стеження за підлеглими, схеми на «євробляхах» тощо. Кривіцький як міг публічно відповідав на ці закиди. Наприклад, у липні 2019 році ЗМІ, посилаючись на прокуратуру Київщини, заявили нібито
Зрештою, це протистояння завершилося не на користь митника, адже в 2019 році він написав заяву про звільнення. Зауважимо, що ми не беремося його судити, адже це для цього є відповідні органи, однак його випадок цікавить нас, як приклад теми цієї статті.
КЕЙС ТРЕТІЙ: НАЧАЛЬНИК ПОЛІЦІЇ ШПИГА
А найсвіжішою є справа вже ексначальника поліції Волині Петра Шпиги. Наш інсайдер розповідає, що той від часу призначення дотримувався нейтралітету в політичних питань і не ставав ні на чи бік під час конфліктів.
Тому час від часу в ЗМІ з’являлися критичні сюжети і публікації про керівника правоохоронців, як от, наприклад, заяви скандальної громадянки Оксани Марищук в 2018 році, які
Дійшло навіть до того, що в лютому 2020 року на «Аверсі» вийшов сюжет, в якому начальника поліцію пов’язували нібито з покриванням скандального салону «Юнона» в Луцьку.
Мабуть, випадково це збіглося в часі з демонтажем частини Центрального ринку в Луцьку. Ймовірно, «За Майбутнє» очікували від поліції рішучих дій на підтримку знесення базару, але натомість правоохоронці виконували своє головне завдання – забезпечення громадського правопорядку.
Ця принциповість, ймовірно, і коштувала Шпизі посади, бо вже в липні 2020-го його перевели в Міністерство внутрішніх справ.
КЕЙС НЕВДАЛИЙ: ГОЛОВА ОДА ПОГУЛЯЙКО
Проте, якщо проаналізувати публікації в ЗМІ, то були в «За Майбутнє» і невдачі на цьому полі боротьби. Найяскравіший приклад – це чинний голова облдержадміністрації Юрій Погуляйко.
Його призначили в жовтні 2019 року після обрання Президентом Володимира Зеленського. І з перших місяців «За Майбутнє» розпочала «випробовувати» Погуляйка. З’явилися сюжети та публікації про статки чиновника та його нібито участь в корупційних діях. Ще до його призначення Волинська обласна рада зробила заяву про недоцільність такого рішення з боку центральної влади.
Ймовірно, місцеві лідери бачила на цій посаді іншу людину, але не досягнули цієї мети. Апогеєм цієї конфронтації стала емоційна поява голови ОДА в сесійній залі в грудні 2020 року, коли він заявив, що не буде працювати з такими депутатами і звинуватив їх у перешкоджанні діяльності.
Після цього кожен новий крок Погуляйка був під прискіпливим поглядом його опонентів. Регулярно з’являлися чутки, що голову ось-ось знімуть і призначать нову людину, але так само регулярно вони і не виправдовувалися.
Зрештою, лише в лютому 2022 року, коли нова хвиля російської агресії стала фактом, голова ОДА та чільники місцевого самоврядування пішли на мирову.
***************
Абсолютно аналогічна ситуація, за відпрацьованою схемою, зараз відбувається і з керівником Головного управління ДПС у Волинській області Сергієм Лисеюком. Першим гвинтиком схеми вкотре стала обласна рада. Саме депутати з цієї фракції «За Майбутнє» почали заявляти про нібито корупцію в податковій, опісля підключилися ЗМІ.
Наступним етапом стали збори підприємців, які незадоволені роботою податківців, але чомусь не йдуть зі своїми проблеми до правоохоронців і судів. Натомість разом з депутатами влаштували збори, які в свою чергу можуть стати базою для наступного кроку – висловлення незадоволення роботою Сергія Лисеюка в сесійній залі.
Водночас не зупиняють свою роботу ЗМІ. Зокрема, вийшов сюжет «Аверса» про те, що в податковій Волині працює людина, яка жила в будинку, поруч з яким розташовувався будинок ексГенпрокурора України Віктора Пшонки. Зрозуміло, що в сюжеті згадали і про Лисеюка.
Наша редакція буде стежити за розвитком цієї ситуації та інформувати читачів.
Коментарів немає
Залишити коментар