Імперія Палиці на Волині: нардепи та один дуже впливовий помічник

Ігор Палиця – відомий в Україні політик та бізнесмен. Він - нардеп трьох скликань, партнер і довірена особа нині підсудного олігарха Ігоря Коломойського. Видання Insider Media розпочинає цикл матеріалів про імперію нарлепа та олігарха Ігоря Палицю: про його статки, майно, активи, політичних соратників та слуг у радах - про все і всіх, хто допомагає йому керувати своєю власною імперією.

*****

Кар'єра Ігоря Палиці демонструє складний перехід від корпоративного управління до парламентської діяльності, що супроводжується значною ротацією партійної приналежності та неоднозначними публічними проявами.

Свого часу Ігор Палиця працював директором спільного українсько-латвійського підприємства "Мавекс-Л",  очолював ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття", був головою правління ВАТ "Укрнафта". Згодом його бізнес розширився до неймовірних масштабів, і цьому він завдячує партнерству з олігархом Ігорем Коломойським.

У 2005 році Ігорю Палиці передали 10% усього нафтового напрямку групи "Приват". Тож вже у 2021 році, за даними Forbes, він був на 44-му місці серед найбагатших українців, а його статки оцінювали у 230 млн доларів.

Десь посеред цієї карколомної кар’єри Ігоря Палицю удостоїли почесного звання заслуженого економіста.

Паралельно з бізнесом він – подався і в політику.

Ігор Палиця системно працював в області з 2011 року: скуповував топові місцеві медіа, садив на короткий ланцюг місцевих політиків, жорстко боровся з конкурентами. Його команду в політичних колах Волині стали називати «Директорією» за однойменним офісом Ігоря Петровича на вулиці Винниченка у Луцьку.

Завдяки агресивній стратегії Палиця двічі ставав нардепом-мажоритарником від Луцька, керував обласною радою, підкорив єдину конкурентну силу – фінансово-промислову групу «Континіум», яка в особі її теперішнього лідера Степана Івахіва влилася у політичний проєкт «За Майбутнє».

Загалом за 20 років Ігор Палиця щонайменше чотири рази міняв партійну приналежність. Ще у далекому 2006 році він намагався потрапити до Верховної Ради від Селянської партії, однак - не пройшов. Вже через рік Ігор Палиця був вперше обраний народним депутатом за виборчим списком  блоку «Наша Україна – Народна Самооборона».  Згодом, у 2012 році балотувався до парламенту за округом №22 у Луцьку, як самовисуванець і був обраний депутатом Верховної Ради 7 скликання.

Через 2 роки вже був нардепом від Блоку Петра Порошенка.

У 2015 році політик балотувався до Луцької міської та Волинської обласної рад вже від партії "УКРОП". З того часу він встиг посидіти в кріслі губернатора Одещини і навіть очолював Волинську обласну раду. У 2019 році Ігор Палиця втретє стає народним депутатом. Цього разу – від політичної партії "За майбутнє".

Однак, активною діяльністю у Верховній Раді Ігор Палиця не відзначився. А точніше навпаки – нардеп від Волині один з лідерів антирейтингу через постійні прогули.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Палиця та Івахів пропустили понад 50% голосувань у ВРУ за 5 років

Варто зауважити, що Ігор Палиця, з початку нинішньої каденції обіймає посаду секретаря у комітеті з питань фінансів, податкової та митної політики. Зрештою, хоч нардеп у не відвідує засідання та не бере участі в голосуваннях – зарплату отримує. Щоправда божиться, що пересилає її на дитячий будинок. Працювати ж у Верховній Раді, а точніше НЕпрацювати йому допомагають помічники.

З року в рік їх кількість практично не мінялась.

*****

Олександр Товстенюк

У 2024 році серед помічників-консультантів Ігоря Палиці з’явився він: вірний соратник, протеже нардепа, сірий кардинал, лідер «майбахівського політичного бомонду», права рука, генератор ідей і не тільки - Олександр Товстенюк.

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ: Товстенюк знову помічник Палиці. Заради «броні»?

Як писало видання «Конкурент» Олександр Товстенюк, перебуваючи переважно у тіні, багато років займає ключове місце в команді нардепа та бізнесмена. Навіть більше, користуючись знаннями та вміннями, здобутими в часи членства в Партії регіонів, він «взяв під повний контроль» Луцького міського голову Ігоря Поліщука та де-факто став «смотрящім» за обласним центром Волині.

У минулому Олександр Товстенюк був членом нині забороненої в Україні «Партії регіонів».

Однак як він не старався та не намагався балотуватись в ради різних рівнів, та збудувати кар’єру в політиці йому за 48 років життя - так і не вдалось.

Тим не менше, увійшовши в коло довіри Ігоря алиці – Олександр Товстенюк став керівником однойменного Благодійного Фонду "Фонд Ігоря Палиці "Тільки разом".

Зрештою, Олександр Товстенюк зумів стати ключовим гравцем у команді нардепа, довівши йому свою «профпридатність» та здатність виконувати «різну» роботу. У підсумку в 2015 році партія «УКРОП» висунула Товстенюка кандидатом на посаду міського голову. Амбітний політик дуже хотів самостійно керувати містом, тож завдяки потужній і дорогій виборчій кампанії обіцяв зробити Луцьк іншим і кращим. Однак, лучани проголосували за нині покійного Миколу Романюка.

І лише після перевороту у Луцькій міській раді на чергових виборах мера Ігор Палиця зробив ставку вже не на Олександра Товстенюка, а на більш молодого і перспективного – Ігоря Поліщука. Тож зрештою, помічник нардепа відійшов у тінь. Попри це, його вплив не зменшився. Ігоря Поліщука донині називають креатурою Олександра Товстенюка, а його натомість – «сірим кардиналом» або «смотрящім» у Луцьку та області.

*****

Степан Івахів

Степан Івахів відомий, як співзасновник групи компаній “Континіум”, яка контролює мережу АЗС WOG. Також у його кошику – мільйони доларів в акція компаній, завод-сироварня «Дубномолоко», який виготовляє продукцію під брендом «Комо», і торгово-розважальний центр «PortCity», що в Луцьку.

Колись – опонент, а нині – політичний і бізнес партнер Ігоря Палиці вже не першу каденцію є депутатом Верховної Ради України. Обранець – мажоритарник. У 2019 році Степан Івахів балотувався від 21 округу з центром у місті Ковель. Епічним знаком примирення після багаторічної боротьби стала поява обох бізнесменів на масштабному форумі партії «За майбутнє» у Луцькому замку в 2019 році.

Зрештою, хоч Степан Івахів і божився своєю безпартійністю – зрештою примкнув до депутатської групи «За майбутнє» у Верховній Раді. Донині він є першим заступником голови комітету ВРУ з питань екологічної політики та природокористування. За майже 5 років депутатства Степан Івахів став співініціатором лише 7 законопроектів, з яких тільки один став чинним актом. Та на тому його активність і завершилась.

Судячи з даних сайту Верховної Ради України, Івахів жодного разу не був на голосуваннях з серпня 2023-го року. За словами нардепа, він перебуває в Україні і якби його попросили прийти на роботу, він би з’явився у ВР:

“До мене ніхто не звертався, що мій голос є у такій великій необхідності. Якби звичайно сказали, що мій голос необхідний, я би звичайно кинувся і приїхав… Я людина, яка по житті звикла щось діяти або на щось впливати. А поскільки Верховна Рада перетворилась на “піди нажми кнопку” – воно мені не до душі і не до серця” – так пояснив свою відсутність на голосуваннях з серпня 2023 року Степан Івахів. 

Тож разом з Ігорем Палицею вони стали одними з лідерів антирейтингу депутатів-прогульників.

Зрештою, пасивність представників партії «За майбутнє» у Верховній Раді можна пояснити заклопотаністю в бізнесі. Часу на депутатство в Степана Івахіва почало бракувати, особливо з тих пір, відколи він разом з Ігорем Палицею почав будувати «сухопутний порт» на кордоні з Польщею.

Нині у представника Ковельщини Степана Івахіва – 8 помічників, більшість з них не змінилася від попереднього скликання.

*****

Ірина Констанкевич

З-поміж шести нардепів, які представляють Волинь у Верховній Раді 9-го скликання, мажоритарниця із виборчого округу №23 Ірина Констанкевич – одна з найактивніших і її роботу визнають як найефективнішу серед нардепів-волинян. Вона входить до депутатської групи «За майбутнє» і це її вже друга каденція у Верховній Раді.

У парламенті народна обраниця з Волині обіймає посаду першої заступниці голови комітету ВРУ з питань гуманітарної та інформаційної політики. Окрім того, вона має почесне звання професора кафедри української літератури Волинського національного університету імені Лесі Українки, яке отримала у 2022 році, та науковий ступінь доктора філологічних наук.

За даними електронної системи реєстрації Верховної Ради України, у 2024 році парламентарка відвідала понад 84% засідань, взявши участь у 50% голосувань. Зокрема, вона була відсутня на дев'яти з 58 сесійних днів. При цьому у кожному другому голосуванні її голос був зафіксований.

У парламенті народна обраниця з Волині обіймає посаду першої заступниці голови Комітету ВРУ з питань гуманітарної та інформаційної політики. З 25 засідань цього комітету у 2024 році вона пропустила лише одне.

Протягом минулого року депутатка стала співавторкою 59 проєктів законів та постанов. Вона особисто ініціювала два законопроєкти: "Про засади державної демографічної політики" та "Про віднесення селища Олика Луцького району Волинської області до категорії міст". Станом на початок квітня 2025 року 17 з цих проєктів вже набули чинності. Серед них — закони про систему охорони психічного здоров'я, збереження генофонду, звільнення журналістів, соціальні гарантії ветеранам війни та визнання геноциду черкеського народу.

У своїй декларації за 2024 рік народна депутатка Ірина Констанкевич задекларувала майно своє та свого чоловіка, адвоката Миколи Сорокопуда. Родина проживає в будинку площею 238 м² у селі Тарасове. Чоловік володіє чотирма земельними ділянками загальною площею 72 сотки в селах Тарасове та Зміїнець, а також житловим будинком у Тарасовому, кімнатою (13,2 м²) та підвальним приміщенням (66,1 м²) у Луцьку. Нардепці належить нежитлове приміщення (12 м²) у Любешові, а також вона орендує офіс у Луцьку та квартиру в Києві. Сім'я має чотири автомобілі:

• Honda Accord 1986 та 1995 років,
• Skoda Karoq 2022 року (належать чоловіку).
• Audi Q5 2021 року (належить Ірині Констанкевич).

Також у декларації вказано обладнання для відновлюваної енергетики вартістю 400 тис. грн.
Загалом у 2024 році нардепка заробила в парламенті 898 тис. грн і 49 тис. грн (Волинський національний університет). Доходи чоловіка — 2 млн 928 тис. грн. Готівкою Ірина Констанкевич має понад 1 млн грн, її чоловік — понад 6,5 млн грн. На банківських рахунках депутатка зберігає 151 тис. грн та 7,5 тис. євро.

Також має Ірина Констанкевич аж 25 помічників-консультантів: 11 - на постійній основі та 14 – на громадських засадах. Більшість з них працювали з народно депутаткою і під час попередніх скликань Верховної Ради.

*****

Ігор Гузь

Ігор Гузь — народний депутат з Волині, який пройшов у Верховну Раду в 2019 році за одномандатним виборчим округом №19, до якого на той час входили міста Володимир-Волинський і Нововолинськ, а також Володимир-Волинський, Іваничівський та Любомльський райони.

Свою політичну кар’єру він розпочав у молодіжних організаціях, ставши одним із лідерів «Національного Альянсу». Ця організація відіграла помітну роль під час Помаранчевої революції та Революції Гідності, формуючи в Гузя образ «вічного революціонера» та критика.

У 2006-2007 роках він працював помічником-консультантом народного депутата, а згодом обійняв посаду заступника голови Волинської обласної організації партії «Фронт Змін».

У 2014 році Гузь вперше став народним депутатом VIII скликання від мажоритарного округу №20 на Волині, увійшовши до фракції «Народний фронт». У 2019 році його переобрали на другий термін уже по 19-му округу як самовисуванця. Однак балотувався Ігор Гузь вже під прапорами «За майбутнє».

Паралельно Ігор Гузь обіймає посаду заступника голови Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. Він також є членом лічильної комісії Верховної Ради та інших спеціальних комісій і делегацій.

Ігор Гузь відомий своєю активною роботою на своєму виборчому окрузі. Він зосереджується на розвитку прикордонних територій, підтримці місцевих громад та інфраструктурних проектах. Особливу увагу приділяє питанням децентралізації. Наразі у нього – 10 помічників-консультантів: 7- на постійній основі та 3 – на громадських засадах.

За даними аналітиків, Ігор Гузь голосує лише у 42% випадків, що є доволі низьким показником. Він був відсутній на майже 19% голосувань, що, за словами парламентського аналітика Віталія Мікули, хоч і не робить його «прогульником», але свідчить про низьку відвідуваність.

Ігор Гузь є автором і співавтором 186 законотворчих ініціатив, 46 з яких були ухвалені. Він зосереджується на питаннях декомунізації, відновлення історичної пам’яті (зокрема, перейменування міста Володимир-Волинський на Володимир), розвитку прикордонних територій та підтримці української армії.

Показовим прикладом взаємодії з політиками-опонентами став спільний заплив Ігоря Гузя та Ігоря Палиці через Велике Згоранське озеро у 2016 році. Ця акція, хоча й була спортивною, сприймалася громадськістю як політичний сигнал про зближення та можливу співпрацю.

Зрештою, перед позачерговими парламентськими виборами Ігор Гузь, який балотувався як самовисуванець на 19-му окрузі, публічно заявляв про наміри йти на вибори "однією командою" з Ігорем Палицею.

«Ми маємо політичний союз із Ігорем Палицею. Ми вчора спілкувалися у столиці та будемо спільно визначати стратегію. Як саме це буде – побачимо відповідно до того, який буде закон про вибори. Але ми точно йдемо однією командою. Ми волиняни, ми тут знаємо ситуацію та готові відстоювати інтереси Волині», – пояснив Гузь.

Це стало ключовим моментом, що підтвердив їхнє політичне зближення.

Після обрання до Верховної Ради IX скликання, Ігор Гузь увійшов до складу депутатської групи "За майбутнє", яка була створена та асоціюється з іменем Ігоря Палиці. Це свідчить про їхнє співробітництво на загальнонаціональному рівні. Зрештою «вічний революціонер» практично всю каденцію голосує в унісон з партією «За майбутнє».

Згідно з декларацією, Ігор Гузь володіє нерухомістю в Луцьку:

будинок площею 76 м² (спільна власність з Лесею Гузь);

квартира площею 49 м² (спільна власність);

орендує квартиру в Києві площею 63 м².

Також він задекларував автомобіль LAND ROVER 2017 року вартістю 1 мільйон 86 тисяч гривень.

Його річна зарплата у Верховній Раді становить 731 тисячу гривень. На банківських рахунках заощаджень немає, проте він задекларував 1 мільйон 107 тисяч гривень готівкою.

*****

В’ячеслав Рубльов

В’ячеслав Рубльов - мажоритарник від виборчого округу №20 В’ячеслава Рубльова, який представляє депутатську фракцію «Слуга народу» хоча на агітаційних бордах в період виборчої кампанії – позував спільно з Ігорем Палицею, Степаном Івахівим, Іриною Констанкевич та Ігорем Гузем з партії «За майбутнє».

Політичний шлях В'ячеслава Рубльова розпочався у 2008 році, коли він став членом партії «Батьківщина». У 2010 році був обраний депутатом Волинської обласної ради від цієї партії.

У 2015 році він перейшов до партії «УКРОП», очоливши її Волинську обласну організацію та увійшовши до політради. У тому ж році його знову обрали депутатом Волинської обласної ради, де він став головою фракції «УКРОП» та радником голови Волинської обласної ради Ігоря Палиці.

На парламентських виборах 2019 року В'ячеслав Рубльов балотувався як безпартійний кандидат від партії «Слуга народу» по мажоритарному округу №20 на Волині та був обраний народним депутатом України. У парламенті В’ячеслав Рубльов обіймає посаду голови підкомітету з питань регіональної політики та місцевих бюджетів комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. Волинський законотворець за весь рік ані з трибуни, ані з місця не виступав. Водночас зміг подати запит про присвоєння звання Героя України (посмертно) колишньому першому заступнику міністра МВС Євгенію Єніну і шість разів з’їздити у відрядження.

Також він не відзначається ніякою законотворчою діяльністю. Станом на початок квітня 2025 року жоден документ співавторства Рубльова не став чинним законодавчим актом.

Серед народних депутатів від Волині найбільша кількість помічників саме у В’ячеслава Рубльова. Йому у кулуарах Верховної Ради допомагають 37 осіб: 9 – на постійній основі та 27 – на громадських засадах.

Згідно з декларацією, В'ячеслав Рубльов володіє квартирою в Луцьку площею 145,2 м² та земельною ділянкою у селі Струмівка. Він також винаймає номер у готельному комплексі «Київ», що належить управлінню справами апарату Верховної Ради.

Доходи депутата включають заробітну плату у Верховній Раді (понад 500 тисяч гривень на рік) та доходи від викладацької діяльності. У декларації за 2022 рік він вказав, що має 20 тисяч доларів готівкою, а його дружина - 7 тисяч євро.

На виборах 2019 року, незважаючи на минулу приналежність до «УКРОПу», Рубльов балотувався від партії «Слуга народу», що дозволило йому отримати мандат народного депутата. Однак його симбіоз з партією «За майбутнє» є очевидним.

Свого часу він пояснював: Я поки що безпартійний. Я й так у волинській команді Ігоря Палиці, я комунікую тісно з усіма чотирма народними депутатами, які представляють мажоритарні округи області. 

Далі буде…