На рахунки Волинської обласної організації політичної партії «За майбутнє» під час місцевих виборів 2020 року, ймовірно, завели десятки тисяч гривень готівки, використовуючи підставних осіб.
За кошти незрозумілого походження, схоже, профінансували і помпезний передвиборчий форум партії у Луцькому замку. Таких висновків дійшов Центр журналістських розслідувань «
Чому ми говоримо про вибори 2020-го року у 2024-му
У березні 2020-го у межах боротьби з Covid-19 Верховна Рада України дозволила політичним партіям подавати квартальні та річні фінансові звіти до кінця карантину за власним бажанням. Майже ніхто, звісно ж не поспішав цього робити. Через повномасштабну війну паузу з обов’язковим звітуванням продовжили.
Такі «звітні канікули» тривали до кінця 2023 року. Тоді набув чинності закон, який відновив обов’язкове звітування політсил. До 26 квітня цього року вони мали подати до Національного агентства з питань запобігання корупції звіти за весь «пільговий» період 2020-2023 років.
Парадоксально, але через згадану вище «акцію» від Верховної Ради, суспільство отримало змогу дізнатися звідки Волинський обласний осередок партії «За майбутнє» взяв значну частину своїх грошей на ту виборчу кампанію лише у 2024-му році.
Аналізуючи звіти осередку партії «За майбутнє» за 2020 рік журналісти встановили факти, які викликають питання щодо прозорості його фінансування та мали б привернути увагу правоохоронних органів і НАЗК.
Щедрі і підставні спонсори місцевих виборів
Останні вибори до місцевих рад відбулися 25 жовтня 2020 року. Офіційно до них Волинський обласний осередок партії «За майбутнє» почав готуватися у вересні. У першій половині 2020 року він не отримував жодного фінансування і не витрачав грошей. Перші донати надійшли восени, як тільки запахло виборами.
Серед спонсорів регіонального офісу не знайти її лідера Ігоря Палицю, його колегу по Верховній Раді Степана Івахіва, чи інших «фіолетових» нардепів: Ігоря Гузя або Ірину Констанкевич. Виборчу кампанію далекого 2020 року начебто профінансували на місцях: місцеві кандидати, підприємці та бізнесмени.
Загалом в другому півріччі політсилі задонатило 38 людей на загальну суму понад 6,5 мільйона гривень. Ці кошти спонсори внесли на банківський рахунок партії. З них 106,4 тисячі гривень згодом повернули як помилково сплачений платіж. Решту використали на організацію виборів і не тільки.
Головним спонсором Волинського обласної організації партії «За майбутнє» у 2020 році став на той момент ще кандидат у депутати Підгайцівської сільської ради, підприємець В’ячеслав Разумовський. Загалом він вніс на поточний рахунок 1 мільйон 778 тисяч гривень вісьмома платежами.
«Срібло» дісталося ще одному кандидату, вже до Луцької міської ради, директору підприємств «Яровиця» і «Кристалбуд», співвласнику фірми «Глобус Істейт» Миколі Дуді. У вересні 2020-го двома траншами він вніс на рахунок політсили один мільйон гривень.
Трохи менше як 900,5 тисяч гривень пожертвував такий собі Олег Корчук. Напередодні журналісти з’ясували, що цей чоловік працював охоронцем компанії «Інвестор». Коли від журналістів дізнався про свій донат партії, то був щиро здивований.
Швагро, однофамілець і партнер у бізнесі В’ячеслава Разумовського Андрій Разумовський задонатив на рахунок політсили у 2020-ому майже 798 тисяч гривень. Нині відомий забудовник і власник Будівельної компанії «Інвестор» є депутатом Луцької міської ради.
Раніше писали, що сім’я Разумовських безпосередньо і через своїх колег пожертвувала партії «За майбутнє» щонайменше 3,5 мільйона гривень. Ймовірно, левова частка цих коштів була інвестицією в кандидата на посаду Луцького міського голови Ігоря Поліщука.
П’ятий за обсягом перерахованих коштів – чинний депутат облради, підприємець Ігор Лех. Він задонатив 300 тисяч гривень.
Адвокат Володимир Веремчук двічі перерахував партії «За майбутнє» по 106,4 тисячі гривень, але один з платежів згодом йому повернули.
Решта спонсорів партії робили значно менші внески: від 20 до 60 тисяч гривень. Дехто з благодійників використовував знайомих і родичів, щоб створити видимість диверсифікації донатів. До прикладу, таким чином внески робили Ольга Харлампович, Оксана та Олексій Омельченки. Усі ці люди з родини колишнього голови Ратнівської райдержадміністрації Андрія Харламповича. Мама політика Ольга Харлампович зробила внесок розміром 60 тисяч гривень, а сестра Ольга зі швагром Олексієм пожертвували по 50 тисяч.
На виборах у 2020 Андрій Харлампович був кандидатом в депутати від політичної сили «За майбутнє» і пройшов у Ковельську районну раду. Ні на рахунок партії, ні у виборчий фонд особисто він грошей не вносив. Нині Андрій Харлампович обіймає посаду заступника начальника Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці. Цікаво, що за часів президентства Петра Порошенка Харлампович отримав посаду голови Ратнівської райдержадміністрації, був радником голови Волинської ОДА Володимира Гунчика.
Сходинку у рейтингу спонсорів обласного осередку партії «За майбутнє» з Ольгою Харлампович розділив її ж земляк Федір Дячук з Ратного. Він підприємець з основним видом економічної діяльності «вантажні перевезення». Крім того, постачає продукти в Ратнівську центральну лікарню і селищну раду. У 2020-ому чоловік задонатив у партійну касу 60 тисяч гривень.
Увагу журналістів привернули однакові за сумою пожертви, які начебто різні люди робили в один день. До прикладу, шачани Ігор Жмурко (директор Шацького лісового коледжу), Сергій Карпук (на той час голова Шацької районної ради), Богдан Тимошук (депутат Шацької селищної ради і співробітник Шацького нацпарку), підприємець з села Положеве Шацької громади Олександр Пиленко та керівниця Шацької районної лікарні Світлана Крецу 11 вересня поклали на рахунок партії «За майбутнє» по 20 тисяч гривень кожен.
Крім того, Сергій Карпук ще й окремо – як кандидат – пожертвував у виборчий фонд партії 23800 гривень, а Богдан Тимощук, крім донату, на партійний рахунок, поклав у виборчий фонд ще 20 тисяч гривень.
14 вересня по 50 тисяч гривень перерахували мешканці Старої Вижви Ірина Кулик, Людмила Шлапай, Павло Івчик. Усі вони підприємці. Ірина Кулик – членкиня партії «За майбутнє», нині депутатка Старовижівської селищної ради. Людмила Шлапай – мама на той час кандидата, а нині депутата цього ж органу місцевого самоврядування Михайла Шлапая. Він, до слова, офіційно не вніс ні копійки ні у виборчий фонд партії, ні на її поточний рахунок. Павло Івчик, на відміну від своїх колег-депутатів, не був членом партії «За майбутнє», на виборах балотувався як самовисуванець, але донатив саме цій політсилі.
16 вересня чотири жертводавці в унісон перерахували обласній організації партії по 49504 гривні і 90 копійок. Тетяна Смага з Мар’янівки, лучанки Алла Монюк і Тетяна Єлова, уродженка села Ситовичі на Ковельщині Олена Ткачук. Олена Ткачук внесла також 33270 гривень у виборчий фонд партії як добровільну пожертву. Тетяна Єлова – місцева підприємиця, невістка народної депутатки Ірини Констанкевич, а Олена Ткачук – її бухгалтерка.
Наступного дня 17 вересня 2020 року аж восьмеро жертводавців внесли на рахунок обласної організації партії «За майбутнє» по 48 тисяч 250 гривень. З них четверо мешканців Володимира: Андрій Кравчук, Богдан Корецький, Алла Любежаніна і Світлана Мельник; двоє з Нововолинська: Сергій Книш та Павло Терефельський і Дмитро Старко з польського міста Вараж.
Усе це наштовхувало на думку, що на рахунок осередку партії «За майбутнє» заводили кошти незрозумілого походження централізовано, використовуючи персональні дані сторонніх осіб. Цю версію підтвердили в розмові із одним зі «спонсорів».
Згаданий вище 19-річний Павло Терефельський у 2020-ому був студентом Нововолинського електромеханічного коледжу. Де ж студент міг взяти майже пів сотні тисяч гривень на свої політичні вподобання?
– Ви були спонсором партії «За майбутнє» у 2020 році? – запитуємо.
– Допустимо. І? – відповідає чоловік.
– Чи пам'ятаєте, яку суму тоді пожертвували?
– Ні.
– Ви пожертвували 48250 гривень. Що вас мотивувало пожертвувати такі гроші партії?
– Це були не мої гроші. Просто їх внесли від мого імені.
– Я так і зрозуміла, адже на той час ви були студентом Нововолинського електромеханічного коледжу.
– Так.
– Бачу, що й інші студенти були серед спонсорів. Це хтось з коледжу вносив за вас кошти?
– Ні.
– А хто тоді?
– Я не можу сказати.
– Чи не було у вас проблем через цей внесок, скажімо з отриманням пільг чи субсидії?
– На субсидію це не вплинуло.
– А чому вас попросили вносити ці кошти? Чому ця людина сама їх не перерахувала від свого імені?
– Не знаю.
– А для вас це безпроблемно, якщо хтось просить від вашого імені кудись перерахувати гроші?
– Я на той час працював в їхній агітаційній компанії, мене попросили, і я погодився.
Ще одна спонсорка – колишня співробітниця Укрпошти, пенсіонерка Алла Любежаніна на запитання про пожертви партії «За майбутнє» відповіла так: «Це було давно і неправда». І кинула слухавку.
Серед жертводавців обласного осередку партії «За майбутнє» і підприємець з села Топільне на Рожищенщині Валерій Філіпчук. Він задонатив 50 тисяч гривень. Його дружина Оксана Філіпчук балотувалася від політичної сили і на тих виборах стала депутаткою Волинської обласної ради. З жовтня 2021-го вона очолила Центр позашкільної освіти Волинської обласної ради.
Крім надходжень від фізичних осіб на рахунок партійного осередку впало 1,2 мільйона гривень від юридичних: це повернення територіальними виборчими комісіями грошової застави після виборів і перерахунки з центрального офісу.
Загадковий форум у замку за 9 тисяч гривень
Щедрі пожертви щедро тратили. Понад 4,15 мільйона гривень пішло у виборчі фонди: 2,35 мільйона – у виборчий фонд кандидата на посаду Луцького міського голови Ігоря Поліщука, а 1,8 мільйона – у виборчий фонд самого обласного осередку. 1,4 мільйона партія спрямувала на грошові застави виборчим комісіям, піар в медіа і оренду рекламних площ. Ще 500 гривень осередок заплатив Палацу культури міста Луцька за оренду зали.
Водночас журналісти не помітили у фінансових документах регіонального осередку партії «За майбутнє» витрат на організацію і проведення так званого «Форуму прихильників», який відбувся 11 вересня 2020 року в Луцькому замку. Тоді сюди з’їхався партійний актив з усієї області. Поставили сцену, з якої лунали гучні заяви, багато охорони, фотографій, трансляцію заходу вела телерадіокомпанія «Аверс». І жодних видатків на це у фінзвітах.
В адміністрації історико-культурного заповідника кажуть, що за проведення заходу партія в особі голови Ірини Констанкевич розрахувалась. Заплатили 8,4 тисячі гривень за вхід у замок і компенсували енергоносії на суму 268 гривень.
Відтак журналісти запитали в голови осередку, нардепки Ірини Констанкевич, чому цих витрат не відображено у фінансовому звіті партії за 2020-й рік.
Депутатка порадила підготувати офіційний запит, на який згодом відписала, що партія не отримувала фінансування з бюджету, отже не є розпорядником інформації, а також запевнила, що все зробили згідно з законом.
«Щодо додатково запитуваної Вами інформації повідомляємо, що через воєнний стан та загальну ситуацію в країні, офіс партії, який знаходиться в Києві і перебуває досі там від першого дня повномасштабного вторгнення росії в Україну, з обʼєктивних причин не працює в повноцінному режимі, відновити детально інформацію за 2020-2021 рр. наразі немає можливості. Однак зазначаємо, що при необхідності здійснення поточних витрат їх фінансування відбувається згідно чинного законодавства за рахунок внесків на підтримку партії», – йдеться у листі.
Помічник Ірини Констанкевич, депутат Волинської обласної ради Орест Маховський на запитання про невказані витрати на Форум прихильників запропонував пошукати їх у звіті центрального офісу. Журналісти проаналізували й звіт центрального осередку партії «За майбутнє» за 2020 рік і також не виявила там витрат, які б стосувалися заходу у Луцькому замку.
– Тоді робилися спільні заходи нашої новоствореної організації з центральним офісом партії. Те, що стосується наших витрат, все – у звіті, воно є на сайті НАЗК, – запевняє Орест Маховський.
– Але я проаналізувала і звіт центрального офісу, і там лише щомісячні витрати на оплату охоронних послуг. Жодних інших витрат, що стосуються саме Волині, немає, – апелюємо партійцю.
– Ну, чесно, я не аналізував їхню діяльність. У них своя юридична особа. Якщо є необхідність, запитайте у них також. Ми то підпорядкована організація, але окрема юридична особа. У їхні бухгалтерію і юридичні відносини не посвячені.
На запитання про внески від фіктивних донорів у партії натякають, що це кошти кандидатів до місцевих рад.
– Як люди в один день можуть зробити абсолютно однакові до гривні внески? Складається враження, що просто хтось централізовано заводив на рахунки партії таким чином гроші, використовуючи персональні дані людей.
– Так, це ж внески фізичних осіб! Це здійснюється через банківську установу. Як ви знаєте, згідно з новим виборчим законодавством, по якому ми вже працювали у 2020 році, передбачалося, що потрібно вносити заставу за всіх кандидатів у депутати. Ми представляли у всі 54 громади наших кандидатів, а також на посади голів. Враховуючи масштаб цієї суми, відповідно наші прихильники та партійці, ті, які готові були внести ці кошти, це робили. Та й усе.
– Вони могли вносити на рахунок виборчого фонду гроші, але чомусь вносили на рахунок партії.
– Там немає обмежень в законодавстві. Вони могли внести на рахунок партії, а потім партія перекинути їх у виборчий фонд. У виборчому кодексі немає обмежень. Ми таким чином здійснювали підготовку до місцевих виборів.
– Один з цих жертводавців підтвердив нам, що це були не його гроші. Він каже, що тоді працював на виборчій кампанії і просто надав свої персональні дані для цього внеску.
– Тут я вам нічого не можу сказати. Ми не здійснюємо фінансування самих себе. Ми лише бачимо з виписки банку щоденно, хто нам ці внески здійснив.
Втім, видатки на проведення форуму не єдині, які викликають запитання. Ще з липня 2020-го, себто задовго до офіційного старту виборчої кампанії, лучани і мешканці інших міст області мали змогу спостерігати на білбордах відверту рекламу партії «За майбутнє».
З липня і до офіційного початку виборчої кампанії 25 вересня 2020 року Центр журналістських розслідувань «Сила правди» лише в межах Луцька та околиць нарахував політичної реклами та передчасної агітації приблизно на чотири мільйони гривень. Із них – майже на 1,2 мільйона – партії «За майбутнє».
Приблизно таку ж суму витрат на зовнішню рекламу – близько 1,2 мільйона гривень – бачимо і у фінансових звітах осередку за цей період. Втім, багато зовнішньої реклами партії було розміщено і поза межами Луцька й околиць, у віддалених від обласного центру населених пунктах.
Вже під час офіційної виборчої кампанії у 2020-му журналісти фіксували в різних районах Луцька агітаторів в символіці партії «За майбутнє», які поширювали поліграфічну продукцію на підтримку партії та її кандидатів. Втім, жодних видатків і на ці цілі немає ані у фінзвітах осередку, ані у звітах виборчих фондів. Усе це може свідчити, що частина реклами і робота агітаторів могла оплачуватися з джерел поза партійною касою.
Достеменно це встановити могло б Національне агентство з питань запобігання корупції, на яке покладені повноваження щодо перевірки звітів політичних партій.
Влітку цього року НАЗК перевірило фінансові звіти партії «За майбутнє» і її регіональних осередків. Виявлених журналістами порушень ревізори не помітили. Натомість зафіксували інші. Зокрема, те, що В’ячеслав Разумовський, Максим Мельник і Тетяна Смага фінансували партію всупереч статті 15 Закону «Про політичні партії в Україні».
Вони мали укладені з державою та/або територіальними громадами контракти, за якими отримували бюджетні кошти загальною сумою понад 105 тисяч гривень кожен. А отже не мали права робити внески на рахунок партії. Водночас, йдеться у висновках НАЗК, відповідальності навіть за ці дрібні порушення не буде.
«На дату складання цього висновку закінчився дворічний строк з дня вчинення даного порушення для вжиття заходів, спрямованих на притягнення до адміністративної відповідальності за вказане правопорушення», – пишуть в НАЗК.
Аналітикиня Руху «Чесно» Вікторія Максимова каже, що залучення фіктивних внесків і невідображення витрат у звітах – це, на жаль, типова практика для багатьох українських партій. Законодавством передбачена адміністративна і навіть кримінальна відповідальність за порушення, але випадків реального застосування цих норм мало.
«Внески від фіктивних донорів заборонені законодавством. І в таких випадках має застосовуватись кримінальна відповідальність. Також завідомо неправдива інформація у звітах підпадає під кримінал. У деяких випадках це також можна класифікувати як адміністративну відповідальність. Проте з її втіленням є певні проблеми. Якщо ми говоримо про адміністративну відповідальність, то вона має строки. З дня вчинення має пройти не більше як два роки. А до кримінальної взагалі важко притягнути. Тому на практиці ми дуже рідко бачимо реальні результати після перевірок», – зазначила експертка.
Схоже, що запроваджені у 2020-му канікули у звітуванні зіграли на руку недобросовісним політикам. Відтак суспільство може ніколи не дізнатися, хто ж насправді фінансував партію, а тим, хто приховав витрати, нічого за це не буде. Попри це журналісти готують звернення до Національного агентства з питань запобігання корупції щодо виявлених порушень у фінансуванні обласної організації партії «За майбутнє». Як відреагують контрольні органи, повідомимо додатково.
Коментарів немає
Залишити коментар