Дідівщина, психічні розлади чи спланована операція – що могло спровокувати дніпровського стрілка? РОЗСЛІДУВАННЯ

Дідівщина, психічні розлади чи спланована операція Кремля. Це, на думку суспільства, могло стати причиною зухвалого розстрілу у Дніпрі 20-річним нацгвардійцем Артемом Рябчуком своїх співслужбовців. Журналісти Інсайдер Медіа спробували розібратись в ситуації та поспілкувались з експертами у галузі військової справи та психології.

У коментарі нашому виданню військові експерти, які з огляду на напружену ситуацію в Україні, побажали залишитись анонімними, розповіли, що це могла бути спрямована акція проти зриву призовної кампанії.

«Це робиться для того, щоб показати, що наша армія, яка повинна захищати людей – нібито небезпечна. І це ставить під сумнів одразу всю структуру.

Артем Рябчук відпрацював, він чітко виконав задачу. Його дії послідовні та логічні, це не було хаотично і нервово. Перед тим, як піти з місця розстрілу він замінив зброю. Розстіл він здійснював з АК-74, тобто довгоствольної зброї, а коли тікав, то взяв АКСУ (короткоствольний автомат). Тобто він розумів, що йому треба заховати зброю.

В нього не було мандражу, він усвідомлював, що перед цим розстріляв 10 людей. Якщо ти не готовий до цього психологічно – ти просто тікаєш з тим, що в тебе є в руках. А він не розгубився, коли побачив що ворота закриті, в нього був якісний мультитул (універсальний мультиінструмент, - ред.), яким він перекусив колючий дріт. А я наголошу, що в Нацгвардії таких інструментів немає. Це ще раз доводить, що стрілок свідомо готувався до виконання задачі.

Це все – спланована акція і елемент гібридної війни. Якщо прослідкувати, коли почалось загострення воєнної ситуації біля кордонів України, то це якраз співпадає з часом, коли Рябчук пішов служити в Нацгвардію. В Україні й так проблеми з призовом. І хоча нацгвардів не відправляють воювати, але зараз мами перестануть віддавати своїх дітей на службу. Це просто підрив призовної кампанії в Україні. 

Якби причиною розстрілу була дідівщина – це була б агресія, спрямована на конкретних людей, а тут він відстрілював просто всіх, хто йому попадався на шляху.

Ще один цікавий момент – військового, який розстріляв 10 людей, затримали кілька патрульних і він спокійно їм здався, це при тому, що в нього був цілий рюкзак зброї. Якби він і справді від усіх втікав, то він відкрив би вогонь по переслідувачах, а так він просто здався добровільно.

Нещодавно в Україні знову підняли питання про обіг зброї серед цивільного населення та тероборони. Може хтось таким чином хоче зам’яти це питання, а тому і роблять такі провокації? Ви звернули увагу на те, що хлопцю було важливо, щоб його знімала камера, тобто він був зацікавлений в тому, щоб про це говорили. Хлопець з віруючої сім'ї, вони ходили в Московський патріархат, його родичі живуть в Росії...Чому про це мовчать, ніхто не говорить про це на всю країну? Його добре прокачали».

До призову на строкову службу у жовтні 2021 року Рябчук мешкав у селі Броска Ізмаїльського району. Його батько помер у 2018 році, з рідних залишилися мати та сестра, яка проживає в Росії. Матері хлопця 54 роки. Сім'я Артема Рябчука була дуже віруючою. Про це розповідають односельці стрілка. 

«Якщо не помиляюся у них була віра щось на кшталт п'ятдесятників. З односельцями вони не спілкувалися тісно, ні з ким не дружили, свята не відзначали разом. У них вдома немає ні телевізора, ні радіо – їм вірою це заборонено. Сам Артем теж ні з ким не дружив. Бувало, що його цькували, але він не конфліктував», – розповіли сусіди у коментарі виданню Обозреватель. 

«Де працює мама Артемія і чи працює взагалі, ми не знаємо. Бачимо лише, що вона їздить на велосипеді. Як Артемія призвали – не розуміємо. Він, по суті, єдиний син та годувальник. Може сам захотів піти служити?

Ми часто бачили, як він сам прогулююється вулицями, у магазин ходив, навчався добре. Близьких друзів він не мав. Такого, щоб він з іншими дітьми на вулиці грав у футбол чи інші ігри – не було. Сам на сам зі своїми думками», – повідомили односельці.

Нагадаємо, в ніч з 26 на 27 січня близько 3:40 на території Південного машинобудівного заводу нацгвардієць застрелив 4 військовослужбовців і одну цивільну жінку. Ще п’ять осіб отримали поранення, з них двоє людей – важкі.

Внаслідок розстрілу загинули старший лейтенант Буганов Олександр Олександрович, молодший сержант Драган Олександр Олександрович, старший солдат Левківський Артем Володимирович, солдат Чернік Леонід Леонідович та контролер контрольно-пропускного пункту Лебединець Віра Сергіївна.

Чотирьох із п'яти поранених військовослужбовців прооперували, двоє з них перебувають у вкрай тяжкому стані.

«Дівчина, старший солдат. Найважчий стан. Неможливо передбачити, що буде далі. На виході куля перебила хребет. Стрілянина була з короткої дистанції. Нині важко сказати, чи постраждала ходитиме», – повідомив генеральний директор Дніпропетровської обласної лікарні імені Мечникова Сергій Риженко.

Дівчину звати Жанна, їй 22 роки. У неї проникне вогнепальне поранення черевної порожнини з виходом у спині та переломом хребта. Куля порізала тонкий та товстий кишківники. У черевній порожнині зібралось до 3 літрів крові.

Окрім Жанни, у лікарні перебувають ще троє військовослужбовців. Один із них також у вкрай тяжкому стані, ще двоє — просто важкі, повідомив Риженко.

«У найважчому стані хлопець, його звуть Ігор. 25 років. У нього важке поранення живота. Десь літр крові в черевній порожнині. Його відразу після комп'ютерного томографа взяли в операційну», - уточнив Риженко.

Ще один постраждалий солдат – Владислав, 22 роки. У нього вогнепальний перелом лівого стегна. Його прооперували та вилучили кулю.

Четвертий постраждалий – Денис, 19 років, старший солдат. У нього вогнепальне наскрізне поранення в область сідничного м'яза. Втрата крові невелика.

П'ятий потерпілий перебуває у 16-й міській лікарні, у нього поранення грудної клітини, стегна та плеча.

Під час брифінгу директор лікарні імені Мечникова показав кулю та фрагмент другої – боєприпаси вилучили з постраждалих.

Згодом у ЗМІ почали з’являтися деталі тих страшних подій. Перший заступник міністра внутрішніх справ Євген Єнін повідомив, що один військовослужбовець, якого стрілок поранив тричі зміг втекти та підняти тривогу, а інші солдати забарикадували приміщення кімнати відпочинку, і таким чином врятували життя 8 військовослужбовців. Загалом варта, в якій сталась надзвичайна подія, налічувала 23 військових. З них п'ятеро несли службу на постах, решта перебувала в спальних приміщеннях.

Сам стрілок з автоматичною зброєю втік з місця злочину. Але потім сам попросив випадкову жінку зателефонувати у поліцію та повідомити про його місцеперебування.

Недалеко від місця затримання у закинутій будівлі правоохоронці виявили 14 порожніх магазинів до автомата Калашникова та інші речі.

Рябчук сам розповів правоохоронцям, де сховав речі.

Одразу після того, як перші кадри жорсткого розстрілу опублікували в інтернеті почали з'являтись і ймовірні версії того, що могло спровокувати молодого військовослужбовця. 

Народна депутатка Юлія Яцик на своїй сторінці у facebook заявила, що хлопець — жертва знущань співслужбовців.

«Попередня інформація по нацгвардійцю. Два місяці тому він попередив бійку між солдатами. Повідомив керівництву. Останні не вжили жодних заходів, визнали його «стукачем» та почали з нього знущатися. Він спеціально чекав 2 місяці, щоб отримати автомат та помститись. Про вчинене не шкодує», — йдеться у дописі.

Цю версію спростував заступник міністра МВС Антон Геращенко.

«Рябчук зростом 194 сантиметри і вагою понад 90 кг. не дуже тягне на жертву. Він мав можливість доповісти своєму безпосередньому командиру про те, що він зазнає переслідувань, або командирові свого командира. Або зателефонувати на «гарячу лінію» НГУ, яка є на головній сторінці офіційного сайту. Міг нарешті піти у самоволку, але не розстрілювати 10 людей», - уточнив він.

Заперечує версію про дідівщину і командуючий Нацгвардії України на той час Микола Балан.

«Це неправда. Я думаю, що ці дві жінки, котрих він розстріляв, не приймали участі в бодай якихось противоправних діях щодо Рябчука. Одна жінка - оператор, друга - військовослужбовець Нацгвардії. Одна із них поранена, а інша загинула. Вони що, займались «дідівщиною»? Я думаю навряд чи», - сказав Балан.

Своєю чергою психологиня та керівниця Центру допомоги ветеранам війни 4.5.0 Олена Звєрєва переконана – хлопець має проблеми з психікою.

«Моя версія – це просто нездоровий хлопець. Він розказував про те, що скоїв і при цьому малював ногою по снігу. Він все розказує абсолютно свідомо, тобто це не звуження свідомості внаслідок афекту. Він пам’ятає все в деталях, він це спокійно проживає. Це схоже, коли ви граєте у відеогру, з якої треба вийти. Так от він зі своєї не вийшов.

На рахунок вербування – він звичайний охоронець, кому він потрібен, щоб його вербували? Він же не вирішував ніяких важливих питань. Для таких хлопців служба в такій структурі, де є зброя не просто протипоказана, а вкрай протипоказана. Якби він не мав доступу до зброї, якби його не навчили стріляти... Але ж його навчили. Тобто це величезні прогалини в самій структурі.

Він це зробив з огляду на свої розлади, він сам для себе місію виконав, а потім здався.

Це потрібно було виявити раніше. В кожній військовій частині є психологи, які повинні працювати з військовослужбовцями, щоб виявляти та запобігати таким випадкам. З ними формально може хтось і займався, давав писати якісь тести, але люди з такими психічними розладами – дуже розумні, і вони чудово розуміють, яку відповідь на ці тести від них очікують.

До мене неодноразово приводили військовослужбовців з нашої військової частини, що в Луцьку і мали місце випадки, що треба було лікувати солдатів, а були й такі, що треба було госпіталізовувати чи підключати психіатрію.

Так, у цього хлопця на очах втопився товариш, він дуже болісно пережив смерть батька. Але це ж не привід відстрілювати людей, адже у кожного з нас були такі втрати. Він про скоєне розповідав з посмішкою. Його мали б не просто обстежити, його мали б відправити на військово-лікарську комісію і пролікувати. Фактично 5 людей розстріляних, а відповідати немає кому. Ну так, полетять пагони, але життя ж не повернеш», - резюмувала Олена Звєрєва.

^{Контролер відомчої воєнізованої охорони Віра Лебединець}

А пагони вже «полетіли». Одразу через кілька годин після інциденту Командувач Національної гвардії України Микола Балан подав у відставку, від виконання обов'язків на час розслідування відсторонили командира полку, де сталася трагедія, його заступника по роботі з особовим складом і начальника штабу.

Поки країна трохи оговтується від шоку, у Дніпрі оголосили дводенну жалобу за загиблими. Перед міськрадою, а також на будівлях комунальних підприємств та закладів приспустили державні стяги та повісили жалобні стрічки. Родинам убитих пообіцяли виплатити грошову компенсацію — по 1 млн 800 тис. грн.

Слідчі ДБР відкрили кримінальне провадження та підозрюють Артема Рябчука у вбивстві, дезертирстві та викраденні зброї. Працівники ДБР проведуть слідчі дії, які дозволять встановити, чи не перебував Рябчук у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння. І у найкоротший термін буде призначена експертиза щодо його психічного стану. Також слідство вивчатиме, як був організований процес несення служби, як відбувалася охорона об’єктів, які були статутні відносини. І це стосується не лише частини, де сталася трагедії, а усіх інших частин Нацгвардії.

Самого ж Рябчука на час слідства суд відправив у СІЗО щонайменше на два місяці.

Міський голова місто Дніпро, де сталась трагедія, Борис Філатов у своємо телеграм-каналі зазначив, що зараз суспільство почало шукати виправдання діям Артема Рябчука.

 

Видання Інсайдер Медіа буде і надалі слідкувати за розвитком подій та інформувати своїх читачів!
Щоб не пропустити найважливішого – підписуйтесь на наші новини у зручному для вас форматі: Facebook та Telegram