«Аверсу» винесли попередження через порушення журналістської етики

Комісія з журналістської етики винесла «дружнє попередження» телеканалу «Аверс» щодо матеріалу про землю у комунальній власності Берестечківської громади Луцького району. Мова йде про сюжет «Дали дві тисячі гривень» – у Луцьку щоб судитися за землю купували паспортні дані?» від 11 жовтня 2021 року.

Рік тому, після трансляції сумнівного сюжету та поширення низки відеоматеріалів про діяльність компанії «Патріот-Агро», адвокатка Яна Кінах подала скаргу на телеканал до Комісії з журналістської етики.

Матеріал являє собою журналістське розслідування журналістки телеканалу Наталки Поліщук, яка намагається встановити ідентичності та мотивацію осіб, які судяться за земельні ділянки у Берестечківській громаді. Він починається зі слів ведучої:

«Покійники, фейкові заявники та алкоголіки. Ми зараз говоримо про заявників, які оскаржують акт передачі землі у комунальну власність Берестечківської громади Держгеокадастром області. Мова йде про 200 заявників, інтереси яких представляє адвокат Яна Кінах. І чим далі ми занурюємось у цю тему, тим більше відкриваємо нових фактів, які стосуються підкупу та підробки…».

Для цього вона їздить за адресами позивачів на намагається отримати коментар від них стосовно судової справи, в рамках якої їх представляє заявниця. В рамках матеріалу журналістка зазначає, що заявниця є адвокаткою агрокомпанії «Патріот-Агро», а більшість осіб, яких вона представляє в суді, належать до малозабезпечених осіб та мають низький соціальний рівень проживання.

Наталка Поліщук припускає, що персональні дані цих осіб могли бути взяти з баз боржників, від правоохоронних органів або внаслідок підкупу. Вона також стверджує, що вбачає тут підстави для відкриття низки кримінальних справ і у наступних матеріалах спробує дослідити причини того, чому такі справи не відкриті.

«При публікації матеріалів телеканал припустився порушень вимог пунктів 3, 4, 6, 9, 10, 11, 12, 13, 15 та 19 Кодексу етики українського журналіста. Зокрема, зйомка героїв сюжету відбувалася без їх згоди, узагальнення, що зроблені ведучою на початку випуску новин, містять мову ворожнечі, а сам сюжет є упередженим та незбалансованим», - заявила у своєму зверненні до КЖЕ Яна Кінах.

15 березня 2022 року Комісія звернулася з листом до телеканалу «Аверс» з проханням надати коментарі щодо вказаного матеріалу та зазначених у скарзі аргументів. Відповідь від медіа надійшла 18 березня 2022 року, але з огляду на повномасштабне вторгнення Російської Федерації та територію України розгляд справи було призупинено. Комісія продовжила розглядати справу за наполяганням заявниці у лютому 2023 року.

Варто нагадати, що вже 2 лютого Апеляційний суд Волинської області поставив остаточну крапку в судовій епопеї між сторонами і визнав - журналісти телерадіокомпанії «Аверс» розповсюдили недостовірну інформацію, що не відповідає дійсності, яка завдає шкоди честі, гідності та діловій репутації.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: З «Аверса» стягнули 90 тисяч гривень: чому

У відповіді комісії з журналістської етики представники телеканалу висловили переконання, що звинувачення Яни Кінах є «абстрактними та необґрунтованими». На їх думку, ведуча новин не надає жодної негативної оцінки діям заявниці, а лише узагальнює сюжет, в той час як жоден з героїв сюжету не озвучував своєї відмови від зйомки в порядку, передбаченому Цивільним кодексом. Вони також вважають, що інформація несе значний суспільний інтерес, і що вони неодноразово зверталися до заявниці з листами з проханням висловити свою позицію щодо різноманітних сюжетів, але ці листи залишалися без відповіді.

Таким чином, Комісія з журналістської етики ретельно дослідила усі матеріали, звинувачення та заперечення сторін щодо порушення стандартів Кодексу етики українського журналіста.

Експерти встановили, що телеканал «Аверс» допустив порушення вимог пунктів 9 та 10 Кодексу. А зокрема:

Щодо порушень вимог пункту 9 Кодексу

Стандарт розмежування фактів від коментарів, а також від оціночних суджень є надзвичайно важливим у новинному контенті. При цьому, підводки до сюжету мають нести винятково фактологічну основу та бути емоційно нейтральними, оскільки від них залежить сприйняття того чи іншого матеріалу споживачем інформації.

Комісія вважає, що у рамках цієї справи слід відділяти поведінку ведучої новин та журналістки. Щодо дій останньої, то її висновки та припущення стосовно шляхів отримання інформації про осіб, яких представляє заявниця, та їх матеріальний стан належно відділені від фактажу та є її висновками щодо ситуації, до яких вона також підводить і глядачів. Її діяльність є належною та такою, що відповідає вимогам Кодексу.

Водночас, цитата ведучої новин перед початком сюжету є емоційно забарвленою та створює відчуття упередженості стосовно того, що саме буде далі показано глядачем. Ба більше, така упередженість у подальшому не нейтралізується взяттям коментаря у заявниці, про що детальніше йтиметься далі. З огляду на те, Комісія вважає, що у цьому матеріалі міститься порушення вимог пункт 9 Кодексу етики українського журналіста щодо упередженості подання інформації

Щодо порушень вимог пункту 10 Кодексу

Пункт 10 Кодексу вимагає збалансованості подання інформації. Для цього медіа має обовязково звернутися за коментарем до сторони конфлікту, яку воно критикує, для подальшого подання її позиції в рамках матеріалу. У разі, якщо запит на коментар залишився без відповіді, про це варто зазначати у матеріалі.

Попри тези представників телеканалу у їх відповіді на звернення Комісії, відсутність реакції заявниці загалом на попередні запити, які, судячи з дати їх направлення, стосувалися інших матеріалів, не є підставою аби не звертатися до неї щоразу, коли вона є героїнею сюжету. Комісія підкреслює, що така поведінка заявниці може свідчити як про її небажання йти на контакт, так і про правомірність і достовірність висловлених в рамках розслідування журналісткою тез про потенційні вчинені заявницею зловживання. Водночас, навіть незважаючи на це, медіа мало б звернутися до неї за коментарем щодо ситуації, віднайти її публічну позицію щодо ситуації, або ж вказати в сюжеті про відмову заявниці від спілкування. Оскільки в Комісії немає свідчень того, що звернення до заявниці щодо цього конкретного сюжету від телеканалу існує, вона доходить висновку про наявність в діях телеканалу порушення вимог пункту 10 Кодексу етики українського журналіста.

Також варто згадати і про пункт 15 Кодексу, який забороняє дискримінацію та мову ворожнечі. Цей пункт наголошує на потребі згадувати певні ознаки особи винятково у випадках, коли матеріал неможливо побудувати без цієї інформації. Висловлення суджень про те, що та чи інша людина є алкоголіком або залежить до малозабезпечених верств населення, може слугувати негативній стереотипізації, забороненій журналістською етикою.

Зважаючи на викладене вище, Комісія встановила, що сюжет телеканалу «Аверс» «Дали дві тисячі гривень» – у Луцьку щоб судитися за землю купували паспортні дані?» від 11 жовтня 2021 року порушує вимоги пунктів 9 та 10 Кодексу етики українського журналіста. З огляду на співпрацю медіа, Комісія висловила телеканалу «дружнє попередження» і наголосила на необхідності ретельно проводити журналістські розслідування. А заразом дала телеканалу «Аверс» рекомендації:

• дотримуватися меж приватного життя героїв матеріалу, не вдаватися до неправомірних способів збору інформації та належно реагувати на прохання припинити зйомку;
• чітко відокремлювати факти від суджень та припущень, уникати заангажованості подання інформації;
• уникати емоційного забарвлення у елементах матеріалу, які мають описовий характер та мають підводити споживача інформації до основного змісту;
• наводити підтвердження кожному звинуваченню та твердженню про факт, оприлюдненому в матеріалі, та посилатися на таке підтвердження;
• дотримуватись балансу в матеріалі, надаючи тим, хто піддається критиці, можливість надати пояснення або заперечити висунуті звинувачення, залучаючи незалежних експертів до коментування складних тем;
• відображати факт звернення до героїв розслідування з інформацією чи офіційними запитами навіть у разі відмови надавати інформацію.