Депутат Луцької міської ради Юрій Моклиця опублікував допис, в якому основною причиною складання мандату назвав незгоду з вибудованою політичною системою в обласному центрі Волині, на чолі якої стоїть нардеп і лідер партії "За майбутнє" Ігор Палиця.
Пост з'явився на його сторінці в Facebook 20 липня. Публікуємо його без змін і правок:
Я категорично не сприймаю і не визнаю ту політичну систему, яка вже вибудувалась і тепер укріплюється в місті Луцьку (та й принципі в області, чого там применшувати).
Ось ця система (на мою суб'єктивну думку):
1. Весь вплив і вся влада практично віддані в руки одній людині.
2. Людина, в руках якої вся влада, знаходиться десь далеко від лучан та їхніх проблем. "Зовнішнє управління", "колонія", назвіть, як зручно.
3. Вся влада віддана людині з дуже сумнівною репутацією.
Це я про Палицю.
Чогось багато людей вважають, що сценарій з цих трьох пунктів зробить наше місто успішним, конкурентним, процвітаючим, прогресивним. А я вважаю, що навпаки. І максимум визнання на всеукраїнському, чи міжнародному рівні - це скандал на тему московського патріархату, або чергова "героїчна" битва з фемінізмом.
Також я вважаю, скільки б стратегій за грантові кошти сумлінні лучанин не розробили, єдина міська стратегія - це телефонний дзвінок міському голові від справжнього боса.
Я наголошую, мій протест не проти окремих рішень (бо ті можуть бути непоганими), а проти системи і людей, які її підтримують. Системи, в якій у будь-яких справах чи то земельних, чи то економічних, чи то господарських, чи культурних, завжди перемагатимуть "пустовіти".
Я не планую із цим нічого робити. Надто довго я був за межами своєї "бульбашки", щоб остаточно переконатись, що це насправді нікому не потрібно. І надто чужим станом на зараз мені став Луцьк, щоб перейматись його долею.
Всі інші причини (а вони є) - другорядні.
На цьому свою політичну кар'єру оголошую завершеною.
Колегам, які борються - повага і моя посильна допомога. Тим, хто хоче протиснутись між крапельками - погляд з нотками докору.
Я хотів і планував відстоювати таку свою позицію з трибуни міської ради, чи на ефірах умовно незалежних ЗМІ, але війна забрала в мене цю можливість. Тому, я висловлюю її так, як можу - грюкаючи дверима.
Коментарів немає
Залишити коментар