БОР «Луцьк» у суді: замальовки з деяких справ, у яких фігурують члени батальйону

З часу створення батальйону оперативного реагування «Луцьк» вже минуло шість місяців. За цей час, як розповідає його командир Олександр Тиводар, до лав добровольчого формування територіальної оборони записалось близько 8000 осіб. Звісно, частина бійців у перші дні війни зголошувалась на участь у будь-яких формуваннях, адже багатьох «відсіювали» у військоматах або ж не брали до 100-ї бригади ТРО. Через вік, стан здоров'я чи з інших причин – чоловікам часто відмовляли. Натомість чисельність БОР «Луцьк» росла не просто щоденно, а щогодинно. Подейкували, що участь у луцькому ДФТГ і підписання контракту давали окремим бійцям певних преференцій і, зокрема, – уникнення мобілізації через військомат та відправку в зону гарячих бойових дій.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: БОР «Луцьк»: ДФТГ чи «приватна армія» Палиці-Поліщука? ЧАСТИНА І

За словамих самих бійців, у батальйоні в перші місяці зібралась дуже різна компанія – від легендарних добровольців і бійців, які вийшли з пекла Іловайського котла, до бізнесменів на «Гелендвагенах» та людей, які мають по декілька судимостей. Кажуть – війна об'єднала багатьох і в один стрій стали навіть вчорашні вороги.

******

Готуючи матеріал до друку редакція Insider Media промоніторила Єдиний державний реєстр судових рішень на предмет того, чи є бійці батальйону «Луцьк» фігурантами якихось справ. Виявилось, що можна відшукати не лише цікаві факти про них, а й досить таки відомих персон, які так чи інакше – посилались на свою участь у цьому ДФТГ.

Одним із перших перед всією українською Фемідою заявив про причетність до БОР «Луцьк» фігурант гучної кримінальної справи – екссуддя Олег Ющук.

Нагадаємо, що Антикорупційна прокуратура звинувачувала його у зловживанні впливом і отриманні 500 доларів хабаря задля впливу на свого колегу. Повідомлялося, що Олег Ющук обіцяв мешканцю села Підгайці, на якого у грудні 2017 року склали протокол за нетверезе водіння, вплинути на свого колегу Андрія Сівчука, який мав розглядати цю справу. Суддя заявив, що за 500 доларів справу закриють за строками давності.

У березні суддю Ющука затримали «на гарячому» і повідомили про підозру у зловживанні впливом. Сівчука теж спершу затримали та провели обшук у його кабінеті, але потім справу щодо нього закрили.

Натомість після завершення слідства справа по обвинуваченню Олега Ющука потрапила на розгляд до Вищого антикорупційного суду. Та вочевидь, відвідувати засідання суддя у відставці не бажав і, ймовірно, волів затягнути розгляд справи, аби в подальшому знайти можливість і уникнути покарання. Тож, попри постійні виклики - він перестав відвідувати слухання у Києві. Загалом, Олег Ющук не з`являвся в судові засідання 14 разів. Відтак 8 лютого обвинуваченого на судове засідання доставили примусово.

В ухвалі Вищого антикорупційного суду від 21 квітня 2022 року йдеться про те, що напередодні адвокати Олега Ющука подали клопотання про відкладення судового розгляду справи. Своє прохання вони обґрунтували тим, що відповідно до Закону України «Про основи національного спротиву» та Постанови КМУ № 1449 від 29 грудня 2021 року, Олег Ющук згідно з довідкою № 304 від 12 квітня 2022 року виконує завдання військової служби у складі батальйону оперативного реагування «Луцьк», з яким відповідно до Наказу Міністерства оборони України № 84 від 07 березня 2022 року уклав контракт добровольця територіальної оборони.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: БОР «Луцьк»: ДФТГ чи «приватна армія» Палиці-Поліщука? ЧАСТИНА ІІ

Суд зауважив і той момент, що Олег Ющук уклав контракт з Добровольчим формуванням Луцької міської територіальної громади «Батальйон оперативного реагування «Луцьк» 12 квітня 2022 року, тобто на 47-й день військової агресії російської федерації проти України та через 6 днів, після того як його повідомили про дату, час та місце судового засідання. Тож представники Феміди дійшли висновку, що обвинувачений суддя перешкоджає розгляду справи протягом розумного строку та не має наміру добровільно з`явитися в судове засідання.

Олег Ющук у клопотанні від 4 квітня 2022 року зазначав:

При цьому, з офіційних джерел відомо, що ситуація у Луцьку та регіоні стабільна та контрольована, загострень немає, всі служби та організації, які забезпечують життєдіяльність міста, залишаються на місці та виконують свої обов`язки. Судді також наголосили на тому, що сам по собі факт несення служби у складі підрозділу Добровольчого формування не є підставою не з`являтися на виклик суду.

При тому, що суд не обмежував права Олега Ющука прийняти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції шляхом трансляції з Волинського апеляційного суду. Тому судді ВАС порадились і вирішили повторно здійснити привід обвинуваченого до суду.

Зрештою, 20 липня колегія суддів Вищого антикорупційного суду під головуванням Євгена Крука ухвалили остаточне рішення у цій скандальній справі. Суддю Луцького міськрайонного суду Волинської області у відставці Олега Ющука визнали винуватим у зловживанні впливом (ч. 2 ст. 369-2 ККУ) і засудили до 3 років позбавлення волі. Попри те, що засідання відбувалося в режимі відеоконференції – суд узяв Олега Ющука під варту прямо в залі суду.

******

Другий не менш цікавий персонаж, який має причетність до БОР «Луцьк», став фігурантом цивільного судового позову. З ухвали Луцького міськрайонного суду від 6 травня 2022 року стало відомо, що в провадженні перебуває цивільна справа за позовом АТ КБ «Приватбанк» до Савчука Юрія Петровича про стягнення заборгованості в розмірі 148 226 грн.

Того дня від відповідача надійшла заява про зупинення провадження у справі. В обгрунтуванні заяви Юрій Савчук посилається на те, що уклав контракт добровольця територіальної оборони Добровольчого формування Луцької міської територіальної громади «Батальйон оперативного реагування «Луцьк» та приступив до виконання обов`язків, визначених контрактом та законами України.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: БОР «Луцьк»: ДФТГ чи «приватна армія» Палиці-Поліщука? ЧАСТИНА ІІІ

Клопотання Юрія Савчука задовольнили і провадження у цивільній справі про стягнення заборгованості зупинили до...

Скільки у Луцьку мешкає людей з такими паспортними даними, на жаль, невідомо. Та все ж один Савчук Юрій Петрович таки відомий широкому загалу, як політик і спортсмен.

У минулому – депутат Верховної Ради від політичної партії «УДАР» VII та VIII скликань, має звання Заслужений тренер з боксу. Свого часу Юрій Савчук був також віце-президентом ФК «Волинь».

******

Аналогічне клопотання про зупинення провадження у справі подав ще один доброволець БОР «Луцьк» - Киричук Антон Олександрович. Чоловік послався на те, що з 10 березня уклав контракт з ДФТГ Луцької громади і, вочевидь, не має можливості сплачувати позику АТ КБ «Приватбанк». Тож Луцький міськрайонний суд виніс ухвалу і зупинив провадження у справі про стягнення заборгованості до припинення перебування чоловіка у складі добровольчого формування територіальної громади, або до завершення на території України воєнного стану.

******

Ще один досить цікавий персонаж «засвітився» у справі, яка заслуговує взагалі на окрему публікацію. Це - Свиридов Ігор Іванович, який обіймав посаду директора ДП «Служба місцевих автомобільних доріг у Волинській області». В одній з постанов Волинського апеляційного суду знаходимо:

Справа давня і досить заплутана.

Ігор Свиридов звернувся до суду з цивільним позовом до управління стратегічних розслідувань у Волинській області, Волинської обласної прокуратури, Державної казначейської служби України, третьої особи на стороні відповідача Ярослава Васюка про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок незаконного кримінального переслідування, обшуку та втручання в особисте життя. Сукупно він вимагав стягнути з них 150 000 гривень моральної шкоди.

Разом з тим, у суді паралельно розглядали ще один позов Ігоря Свиридова – про поновлення на роботі. Справа в тім, що в листопаді 2020 року на Волині керівництво служби місцевих автомобільних доріг та будівництва викрили в організації схеми відкатів. Слідчі Департаменту стратегічних розслідувань встановили, що до схеми причетні двоє заступників директора ДП «Служби місцевих автомобільних доріг у Волинській області». Їх затримали 16 листопада під час одержання ними хабаря в сумі 25 тисяч гривень. За кілька днів виявилось, що Ігоря Свиридова звільнили з займаної посади директора ще 2 листопада начебто за згодою сторін.

Та через деякий час він вирішив оскаржити таке рівшення в суді. Ігор Свиридов звернувся із позовом до Волинської обласної державної адміністрації, Державного підприємства «Служба місцевих автомобільних доріг у Волинській області» про визнання протиправним розпорядження першого заступника голови Волинської ОДА від 02 листопада 2020 року №130-ос щодо його звільнення з займаної посади і поновлення на роботі на посаді директора ДП «Служба місцевих автомобільних доріг у Волинській області» з 02 листопада 2020 року. Також він просив суд стягнути з ДП «Служба місцевих автомобільних доріг у Волинській області» на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 02 листопада 2020 року до дня поновлення на роботі, який на день пред`явлення позову становив 49 315,15 грн.

За кількома позовами справи вже другий рік поспіль плавно переходять з суду першої інстанції до апеляції і нині вже окремі провадження сдухаються в касаційному суді. Тим не менше – остаточної крапки у цій заплутаній історії ще не поставлено.

******                                       

А от завершити огляд справ, у яких фігурують члени батальйону оперативного реагування «Луцьк» ми вирішили справою, яку за інших обставин можна було б вважати малозначимою. Та як слідує з вироку, участь головного фігуранта в ДФТГ відіграла ледь не вирішальну роль в прийнятті рішення на його користь.

15 липня 2022 року Любешівський районний суд оголосив вирок. Справа банальна – молодик напідпитку, перебуваючи у приміщенні готелю «Гол» у селі Люб'язь вчиняв хуліганські дії та застосував силу до працівниць закладу. Інцидент трапився ще 27.03.2021. Зловмисником виявився місцевий мешканець - Швирид Владислав Володимирович. Молодик перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння силою увірвався в зачинене кафе готелю, почав чіплятися до персоналу, шарпати їх за верхній одяг, ображати нецензурними словами та кричати. Під час сварки Владислав Швирида схопив адміністраторку закладу за шию, та вдарив головою об скло вікна. Він заподіяв жінці тілесні ушкодження у вигляді гематоми голови.

Справа в тім, що напередодні хлопець вже був у готельному комплексі «Гол», де гучно розважався з друзями до 4 ранку. Адміністрація готелю поскаржилась на хуліганську поведінку хлопця його батькам. Тож він, вочевидь, вирішив повторно навідатись до закладу, аби звести рахунки з «наклепниками» у такий агресивний спосіб.

Правоохоронці, яких викликали на місце, відібрали заяви, порушили провадження і оголосили Владиславу Швириді підозру у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України (легкі тілесні ушкодження) та ч. 1 ст. 296 КК України (хуліганство).

Консьєрж готелю підтвердила, що з цим клієнтом у них вже неодноразово виникали конфлікти раніше, адже хлопець часто веде себе нахабно та дебоширить. Варто зауважити, що власником готельного комплексу «Гол» є родина відомого футболіста Тараса Михалика. Вони вирішили не лишати справу просто так, а взялися відстоювати інтереси свого колективу.

Однак, Владислав Швирида не лише не визнав своєї вини у суді і не попросив вибачення за свою поведінку, а й заявив, що це наклеп, а висновок судмедексперта про зняті побої – підробка.

Перед прийняттям рішення суд врахував ще й те, що:

Зрештою суд ухвалив – визнати Владислава Швириду винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України (нанесення тілесних ушкоджень), та призначити йому покарання у виді 100 годин громадських робіт. А от за ч.1 ст. 296 КК України (хуліганство) його визнати невинуватим та виправдати в зв`язку з відсутністю в його діяннях складу кримінального правопорушення. Також він має сплатити 5 000 грн моральної шкоди потерпілій жінці та 10 000 грн відшкодування витрат на правову допомогу.

Нещодавно у цій справі потерпіла сторона подала апеляцію, тож цілком ймовріно, що йому оберуть іншу міру покарання.

******

Редакція Insider Media зробили огляд судових справ, де фігурували особи, які входять до складу ДФТГ БОР «Луцьк» - адміністративні, цивільні і навіть кримінальні. У багатьох справах, завдяки системі «Судова влада» виринуло багато відомих прізвищ. Редакція ні в якому разі не констатує той факт, що бійці БОР «Луцьк» прикриваючись своєю участю в ДФТГ, в той чи інший спосіб намагались вплинути на рішення суду в свою користь чи уникнути відповідальності. Тим не менше, як свідчить практика – нині посвідчення члена БОР «Луцьк» це неабиякий «плюсик» у карму.