Ну що ж, повертаємося до нашої теми про доброчесність суддів. А точніше – до переліку 13 представників Феміди, які є кандидатами на посади до Апеляційного суду Волинської області. Ми детально розповідали про них у публікації за 19.08.2026 року.
ЧИТАТИ БІЛЬШЕ: «Бідна» Феміда: як під час війни судді стягували гроші з держави Ч. 1
У другій частині розслідування ми виявили інформацію, що вказує на ймовірні схеми, за якими судді, роками перебуваючи без повноважень або перевівшись із тимчасово окупованих чи прифронтових територій, перетворили суди на конвеєр із вибивання бюджетних коштів. Зокрема, в судових реєстрах вдалося відшукати інформацію про судову тяганину між суддями та судовою адміністрацією. До такого вдались 4 представників Феміди з 13 кандидатів.
ЧИТАТИ БІЛЬШЕ: «Бідна» Феміда: як під час війни судді стягували гроші з держави Ч. 2
Зрештою, видання «Insider Media» звернулось до керівництва Територіального управління Державної судової адміністрації у Волинській області із запитом. Журналісти просили надати інформацію щодо виплати суддям місцевих загальних судів Волинської області у період з 2015-го по серпень 2026 року включно заробітної плати, а також будь-яких її складових, на підставі судових рішень та (або) виконавчих листів із зазначенням виплачених сум та дати їх виплати.
Спочатку нам повідомили, що на відповідь необхідно більше часу і відклали її на… 20 днів. Зрештою, у редакцію таки надійшов лист, однак на 4 аркушах Реєстру бюджетних зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів за 2023-2026 рр, не вказано ані номерів судових справ, ані прізвищ суддів (ідентифікаційні номери приховані, оскільки не підлягають розповсюдженню). Фактично, журналістів банально «відфутболили».
Тому редакція надіслала повторний запит не лише в ТУ Державної судової адміністрації у Волинській області, а й у центральний апарат – Голові Державної судової адміністрації України Максиму Пампурі. Лише після цього з журналістами видання «Insider Media» зв’язалась сама очільниця Волинського територіального управління, яка довго не могла зрозуміти, що саме в них просять. Зрештою – через 20 днів, після сплати 597 гривень за відповідь на запит понад 10 сторінок – нам таки надали інформацію... 190 сторінок, щоправда, в електронному форматі. Тим не менше – детально, помісячно, дрібним шрифтом, по всіх заробітних платах, ставках, суддівських винагородах, з усіма відрахуваннями ПДФО і військового збору, декретними, відпускними, лікарняними і т. п. за роки війни (2014-2026 рр) на усіх 13 суддів-кандидатів.
Аналіз зайняв не один день, однак нам таки вдалось відшукати цікаву інформацію про тих представників Феміди. У розрахункових листах ми знайшли підтвердження, що ті четверо суддів, про яких ми писали раніше (Гринь О. М., Подзіров А. О., Рибас А. В., і Токарська І. С.) у судовому порядку стягували з держави в період війни далеко немаленькі кошти суддівської винагороди, додаткові стимулюючі виплати та надбавки.
А заразом відшукали п’яту кандидатку, яка це також зробила, однак іншим шляхом. Йтиметься про суддю Луцького міськрайонного суду Аллу Валеріївну Полюшко, яка за попереднього чоловіка мала прізвище Борнос, а в дівоцтві – Демчинська.
Якщо попередні кандидати навіть в деклараціях вказували це як «Виплата за рішенням суду», то в її декларації за 2021 рік ви побачите «Безспірне списання по судовому рішенню» в розмірі 144 576 грн.
Судова тяганина Полюшко з Територіальним управлінням Державної судової адміністрації у Волинській області від адміністративного суду через Восьмий апеляційний адмінсуд.... дійшла аж до Верховного Суду. Якщо простими словами, то «Безспірне списання коштів за судовим рішенням» – це ПРИМУСОВЕ перерахування грошей з рахунків боржника на користь стягувача через Державну казначейську службу України. Фактично – суддя стягнула через ТУ ДСА у Волинській області з казначейства 144 576 грн наприкінці 2021 року, ледь не напередодні повномасштабного вторгнення рф в Україну.
23.11.2021 – 116 383,96 грн Державна казначейська служба здійснила перерахунок коштів по призначенню:
«Недонарах.та недовип.суддівської винагороди;зг.вик.лис. від 07.09.2021 №14273/2021 ВОАС по спр.№140/15761/20 на користь Полюшко А. В.»
Того ж дня було сплачено 26 023,74 грн ПДФО та 2 168,65 військового збору.
Журналісти видання вирішили проаналізувати статки Алли Полюшко і її родини, внесені у декларації за період роботи жінки суддею, і звірити їх з інформацією, наданою ТУ ДСА у Волинській області. Під час прискіпливого аналізу нам вдалося з’ясувати досить цікаві деталі.
Ось тут варто звернути увагу на те, що Алла Полюшко в вказала безспірне списання коштів за судовим рішенням на суму 144 576 грн.
Саме про ці гроші йшлося у відповіді на запит про публічну інформацію від ТУ ДСА у Волинській області.
Ми недарма відмітили ще 2 пункти статків подружжя Полюшків, які вказані в декларації. Однак про них розповімо трішки пізніше, а спочатку давайте проаналізуємо доходи родини за 2015-2025 роки.
Журналісти видання «Insider Media» опрацювали усі оприлюднені на сайті НАЗК та повідомлення про суттєві зміни судді Алли Полюшко (а їх було – 21) і 3 декларації її чоловіка Андрія. На початку сімейного життя в деклараціях лише досить скромна офіційна заробітна плата. Саме в той час Алла Полюшко народила ще одну доньку і пішла у відпустку по догляду за дитиною. Та вже до 2021 року завдяки суддівській реформі її чистий річний дохід зріс ледь не вчетверо. З початку повномасштабного вторгнення суддівська винагорода Алли Полюшко вже «перевалила» за 1 млн грн в рік.
Загалом з 2015 по 2026 роки дохід родини склав 13 939 301 грн. За період суддівських повноважень жінка заробила 8,9 млн грн (7,1 млн без податків). Ще 1,25 млн грн Алла Полюшко отримала в якості дитячих виплат, доходу з продажу майна і... безспірному списанню по судовому рішенню. Її чоловік, який до слова довгий час працював помічником судді, загалом з 2015 по 2026 рік заробив понад 4,5 млн грн. Але це – вдвічі менше, ніж його дружина.
До речі, Андрій Полюшко раніше декілька років працював помічником судді, та мабуть, на фоні такої успішної дружини – у нього суддівська кар’єра не надто складалась. Проте ще в 2022 році він отримував заробітну плату за основним місцем роботи від Територіального управління Державної судової адміністрації у Волинській області, що . У тому ж році він пішов працювати в ТОВ «Юридична компанія «Альтер-Его», яка належить його батьку Михайлу Полюшку. Тут вочевидь у нього справи пішли дещо вгору. Ба більше – Андрій Полюшко цьогоріч виявив бажання захищати кандидатську дисертацію. Лише у 2025 році, за майже 10 років шлюбу, він вперше заробив більше за свою дружину Аллу – 1 552 225 грн/рік.
А от із заощадженнями історія протилежна. Суддя Луцького міськрайонного суду вочевидь полюбляє накопичувати кошти лише в гривні. Торік їй вдалося зекономити майже 700 тис. грн. Натомість Андрій Полюшко – у валюті. На початок повномасштабного вторгнення він зберігав «під матрацом» 20 000$ та пару десятків тисяч гривень. Однак після того, як у 2024 році Андрій Полюшко купив дружині SKODA OCTAVIA, а в 2025-му новенький AUDI E-TRON 55 – його заощадження зменшились до 5000$. І тут ми дійшли до статків сімейства у вигляді рухомого та нерухомого майна.
Якщо проаналізувати декларації судді Алли Полюшко та її чоловіка Андрія за останнє десятиліття, то можна припустити, що це класична для української судової системи модель: їздити на чижих авто і регулярно їх міняти на більш престижні, а ще – отримувати від родичів подарунки у вигляді нерухомості. Але про все по черзі.
І почнемо ми з автомобілів, які відшукали у деклараціях.
На початку подружнього життя Алла Полюшко та її чоловіка Андрія не декларували жодного власного автотранспорту. У 2016 році суддя вперше вказує, що користується сірим Volkswagen Passat (2011 р. в.). Машина офіційно належала сторонній особі Івану Миколайовичу Михальчуку. Та з 2017 року родина пересідає на автомобілі, записані на близьких та третіх осіб. Алла Полюшко отримує у користування седан преміум-класу BMW 520D (2011 р. в.), який був оформлений на Володимира Ростиславовича Алейнікова. Паралельно чоловік судді Андрій Полюшко у 2017 році отримав у безкоштовне користування седан BMW 525D, що належав батьку.
Першим згаданим у декларації офіційно придбаним автомобілем чоловіка став Volkswagen Passat 2013 року випуску, який він набув у власність у червні 2018 року, адже ціни ніде не було вказано. Вже 11 травня 2019-го Андрій Полюшко продав цей автомобіль громадянці Євгенії Воловецькій за 260 000 гривень. Після цього чоловік пересідає на BMW 520D (2011 р. в.). Співставивши декілька декларацій можна припустити, що це те саме авто, яким користувалась перед тим його дружина Алла. Однак машина магічним чином змінює власника у документах – замість стороннього Алейнікова її ймовірно переоформили знову ж таки на батька – Михайла Полюшка.
Загалом за 2018-2025 роки від купівлі-продажу рухомого майна родина Полюшків згенерувала понад 2,7 млн грн доходу.
Зокрема, 12 серпня 2020 року Алла Полюшко купує у ТзОВ «МАЇЛБЕСТ» авто Skoda Superb за ціною 255 000 гривень. Відкатавши на ньому 2,5 року, 4 січня 2023 року суддя продає це авто Василю Петровичу Коцюбинському за… 620 000 гривень. Тож з великою ймовірністю «прибуток» з продажу вживаної автівки склав аж +365 000 грн. Після цього Алла Полюшко вже в червні 2023 року купує собі за 650 000 грн у Тетяни Соловйової люксовий компакт-кросовер Range Rover Evoque (2012 р. в.). Менше ніж за рік користування у квітні 2024-го суддя продає його за 620 000 грн Вадиму Романчуку.
Паралельно з травня 2020 року за оновлення автомобілів взявся і батько Андрія – Михайло Полюшко. Він придбав крос-седан Subaru Legacy 2015 року випуску. На цей автомобіль одразу ж пересів його син Андрій Полюшко, який користувався ним у 2020-2021 роках.
Наприкінці 2023 року свекор Михайло Полюшко купує чергову Skoda Octavia 2018 року випуску. Автомобіль традиційно передається у користування синові Андрію Полюшку, який пересідає на нього у 2024 році.
Щодо самого Андрія Полюшка, то у вересні 2022 року він придбав черговий Volkswagen Passat 2016 р. в., який невдовзі продає Дмитру Анатолійовичу Унгуряну за 600 000 грн.
1 серпня 2024 року Андрій Полюшко купує за власні кошти новішу Skoda Octavia 2020 року випуску за 460 700 гривень та віддає її дружині-судді. У 2025-му чоловік продає це авто Іванні Петрівні Кураш за 630 000 гривень. Тож знову можна припустити, що з рік користування машина «подорожчала» на 169 300 гривень.
Вже 18 грудня 2025 року Андрій Полюшко купує для своєї дружини преміальний повністю електричний кросовер AUDI E-TRON 55 2022 р. в. За новеньку автівку він виклав 1 150 000 гривень. Сам Андрій пересідає на бізнес-седан AUDI A6 (2013 р. в.), який у березні 2025 року традиційно для сина купує його батько.
А що ж у деклараціях судді та її чоловіка по нерухомості...
У 2015 році майновий стан служительки Феміди Алли Полюшко виглядав досить скромно. Офіційно власного житла суддя не мала. В декларації за 1996 рік за нею значилася лише 1/4 частки у батьківському будинку на 54 кв. м та 9 соток землі у селі Крупа під Луцьком. Майно перебувало у спільній частковій власності разом з її батьком Валерієм Демчинським, матір'ю Валентиною Демчинською та сестрою Світланою Демчинською. Попри володіння цією часткою, суддя у будинку мабуть не мешкала. Для проживання у Луцьку вона використовувала нерухомість третіх осіб.
У 2015-2016 році жінка мешкала у квартирі в Луцьку площею 40,9 квадратних метрів. Помешкання офіційно належало Івану Миколайовичу Михальчуку, який також надавав їй в користування і авто Volkswagen Passat, про яке ми писали вище. Припускаємо, що вже після одруження з Андрієм Полюшком вони переїхали у просторішу квартиру на 87,9 кв. м. Її власницею була матір чоловіка – Галина Василівна Полюшко. Алла Полюшко зазначала це помешкання як своє фактичне житло протягом багатьох років, поки за містом тривало зведення власного маєтку.
Водночас можемо припустити, що рік повномасштабного вторгнення став для родини Полюшків роком великого будівництва. Головна подія – поява в декларації чоловіка незавершеного будівництва житлового будинку площею 254 кв. м у елітному передмісті с. Рованці під Луцьком. Співзабудовником об'єкта зазначався його батько Михайло Васильович Полюшко.
Саме з цього моменту в декларації суддя Алла Полюшко офіційно зазначає Рованці як адресу для листування з НАЗК. А от вже у декларації за 2024 рік подружжя вказує цей об’єкт як власний в частках 50/50. Новозбудований маєток дістався Полюшкам, як подарунок
Проаналізувавши декларації можна відзначити декілька моментів: 13 грудня 2024 року свекор Михайло Полюшко дарує синові Андрію вже готовий будинок площею 247,8 кв. м та 10 соток землі під ним (оцінивши цей негрошовий подарунок у 375 977 грн). Мабуть того ж дня Андрій Полюшко дарує половину майна (частку 50/50) дружині-судді (задекларовано як подарунок у 186 542 грн). У результаті двоповерховий садибний будинок за документами оцінили у майже 11 тисяч доларів США. Однак про реальну ринкову вартість краще можуть розповісти експерти-ріелтори.
Водночас варто відзначити - у щорічній декларації за 2024 рік в п. 11 Доходи, у тому числі і подарунки, вказано:
Ймовірно, одночасно із будинком відбулася юридична передача земельної ділянки площею 1000 квадратних метрів у с. Рованці. Свекор Михайло Полюшко подарував землю синові Андрію із задекларованою вартістю 73 083 гривні. Припускаємо, що після цього чоловік даруванням переоформив половину ділянки на дружину Аллу Полюшко.
Однак у тій же декларації у пункті 3. «Об’єкти нерухомості» вказано ще один об’єкт:
Помітили різницю цифр і появу земельної ділянки?
Як бачите - батько зробив сину подарунок в негрошовій формі – будинок на 247,8 м кв. вартістю 375 977 грн. А вже в задекларованих частках 50/50 вартість об’єкта на дату набуття права власності становила трішки менше – 373 083 грн. Однак звідки взялась ділянка на 1000 м кв., яку подружжя набуло у спільну часткову власність 50/50 того ж дня 13.12.2024, коли і подаровано будинок – лишається тільки здогадуватись. Та найбільше тут дивує ціна землі – 73 083 грн, і це у самих Рованцях! До цього моменту про неї в деклараціях подружжя – не було жодної згадки.
А що ж трапилось з ціною маєтку? Куди зникли майже 2893 грн різниці?
Можемо припустити - знайшлись!
Ймовірно, розширюючи родинне володіння, Андрій Полюшко набув у власність ще одну земельну ділянку площею 637 квадратних метрів у тому ж таки селі Рованці. Офіційна задекларована вартість землі за останньою грошовою оцінкою склала 2 893 гривні, що вочевидь є суттєво нижче за ринкові розцінки у приміській зоні.
Таким чином двоповерховий маєток на 254 м кв. з двома ділянками загальною площею 1637 м кв. за документами дістався судді Аллі Полюшко та її чоловіку за всього лишень за 449 059 грн, що становило на той час близько 11 тисяч доларів США. Припускаємо, що це - приблизна ціна вживаної «AUDI».
Отож, якщо проаналізувати усе вищенаведене, це наштовхує на думку, що суддя Алла Полюшко разом з чоловіком роками формально не мали власного транспорту і житла. Натомість, мабуть, використовували батька, як «прикриття», безкоштовно користуючись його автівками.
Можна припустити, що автомобілі купували за заниженими цінами, вони використовувалися родиною, а потім продавалися за реальні ринкові гроші, генеруючи щорічно по 600-630 тисяч гривень «чистого доходу».
Але ймовірно пік «суддівської доброчесності» – це поява в декларації шикарного маєтку. Будинок зводився, як спільна сумісна власність і мабуть використовувався ще до здачі в експлуатацію, а у 2024 році його офіційно вже оформили на подруждя Полюшків шляхом дарування від батька. Але де ви бачили маєток на 254 квадрати під самісіньким Луцьком за смішні 11 000$?
Та це лише журналістські здогадки та припущення. Щоправда, такий формат накопичення статків, мабуть, потребує більш прискіпливої перевірки антикорупційними органами.
Коментарів немає
Залишити коментар