У Луцьку історичні підземелля на вулиці Кафедральній, 13, яким близько 400 років, залили бетоном, тому активісти здійняли галас, а поліція відкрила «кримінал» через ймовірне знищення історичної пам'ятки.
На цьому місці мають звести житлово-офісний комплекс. Ситуацію довкола забудови активно обговорюють останній тиждень. Проте незрозумілі речі тут почалися ще з літа. Журналісти сайту «» вирішили розповісти, як так вийшло, що історичну спадщину фактично руйнують та хто за цим насправді стоїть.
Йдеться про ділянку на вулиці Кафедральна, 13. У квітні 2024 року міська рада віддала цю землю в оренду ТзОВ «Містобудконцепт» (МБК). Компанія має звести на цій території житлово-офісні приміщення. Під час розгляду питань щодо надання землі і представник фірми, і міські чиновники запевняли: перед початком робіт там проведуть археологічні дослідження. З них і розпочнемо.
Які дослідження проводили та чи справді там можна будувати?
На ділянці й справді провели археологічне дослідження. Робилося воно влітку. Займалося цим ДП «Науково-дослідницький центр «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України, з яким «Містобудконцепт» уклав договір ще в травні. Ми направили запит на інформацію до інституту з проханням надати нам копії висновків цього дослідження. З відповіді бачимо:
- об'єкт дослідження – земельна ділянка площею 185 м2;
- вид проведеного дослідження – археологічні дослідження (розкопки та нагляд за земляними роботами).
У документі додають: наукові археологічні дослідження здійснили методом спостереження за засипкою піском котловану колишнього розкопу.
«Внаслідок відсутності археологічного культурного шару та об'єктів, які потребували б консервування та реставрації до глибини в –1 м від денної поверхні на вказаній ділянці до цієї технологічної глибини можуть бути реалізовані проєкти будівництва без необхідності проведення подальших наукових археологічних досліджень», – висновок дослідження.
Результати дослідження ми показали ексзаступнику головного архітектора міста Андрію Маруняку та попросили їх прокоментувати. Він розповів, що фактично дослідники спостерігали, чи правильно засипають піском територію, де колись уже знайшли підземелля.
«Якщо є територія, де можуть бути археологічні пам'ятки, найкраще її обережно засипати піском. Це справді допоможе зберегти її для майбутніх досліджень. Це елемент консервації. Повноцінні археологічні дослідження передбачають заглиблення на три метри. Припускаю, вони цього робити не хотіли і було завдання просто отримати хоч якийсь висновок. Вони зробили оце з надією, що ніхто не буде вчитуватися в текст тих висновків. У висновках вони могли написати лише це, бо такі дослідження явно не передбачають, що вони там щось знайдуть. Адже що можна знайти, коли усе засипається зверху піском?» – пояснює Маруняк.
Окрім того, він зауважив: площа, де проводилось дослідження, – лише 185 м2. Тобто саме на цих квадратних метрах забудовник може щось зводити. Проте у паспорті об'єкта будівництва написали: «площа забудови – 543,8 м2». Зі слів Маруняка, щоб забудувати усі ці метри, на них теж треба проводити дослідження.
«Окрім того, цей висновок стосується тільки земельної ділянки в 185 м2. Тобто досліджували не усю земельну ділянку, бо її площа десь 600 м2. 185 м2 - це територія, де ще у попередні роки проводились археологічні дослідження. Частину підвалів тоді розкопали, а ці археологи просто дивилися, як їх засипали піском. Що робить на решті території – ніхто не знає», – додав пан Андрій.
Отож дослідження таки провели, але, згідно з його результатами, археологи просто спостерігали, чи правильно піском засипали ділянку, де знайшли підземелля. Площа, де працювали археологи, становить 185 м2, а забудовник декларує будівництво на близько 540 квадратів. Зі слів ексзаступника головного архітектора, якщо забудовуватимуть усю цю територію, то й усю ділянку треба досліджувати, а не тільки 185 м2.
Чи давали дозволи на проведення робіт?
Коли ж у мережі з'явилась інформація про те, що в Старому місті залили бетоном історичні підземелля Луцька міська рада не забиралась та зазначила:
«Проєкт цього будівництва погоджено центральним органом охорони культурної спадщини, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, а саме листом Міністерства культури України від 12.03.2012 № 349/22/51-12 щодо будівництва житлово-офісного комплексу по вул. Кафедральній, 13 у м. Луцьку», – йдеться у дописі.
Погодження датовані аж 2012 роком. Тобто цим документам понад 12 років. Разом з тим у раді додали: від початку 2023 року дозволи від Мінкульту на проведення будівельних робіт в історичних ареалах не вимагаються. Хоча, як інформували в міністерстві у відповіді на запит, наданням таких дозволів мають займатися місцеві органи охорони культурної спадщини.
«Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону до повноважень районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їхньої компетенції належить надання висновків щодо відповідних програм та проєктів містобудівних, архітектурних і ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт на пам'ятках місцевого значення, історико-культурних заповідних територіях та в зонах їх охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, а також програм та проєктів, реалізація яких може позначитися на стані об'єктів культурної спадщини», – йдеться у відповіді Мінкульту на наш запит.
Ще влітку ми направляли інформаційні запити у міську раду, зокрема, у відділ архбудконтролю, де нам повідомили: дозволів не давали. У відділі охорони культурної спадщини міськради була така ж відповідь. Коли ж розпочалися заворушення на цій території ми поспілкувалися з керівником відділу Олександром Котисом. Посадовець розповів, що вони дозволів теж не давали та й це не їхня парафія.
«Дозволи на таке (будівництво, – ред.) дає центральний орган, якщо вони є, то вони повинні бути дійсними. Там схема така, що замовник робіт контактує з археологом і вони проводять дослідження. Наскільки я знаю, археолог там працював чи на початку цього року, чи весною, чи на початку літа. Але він перед нами не звітує. Такі об'єкти, які є в охоронних зонах чи національного значення тощо, вони завжди йдуть напряму з центральним органом, тобто з Києвом. І вони нам не зобов'язані ні копії надсилати, нічого. Тобто ми можемо просто поцікавитись, але через нас там нічого не проходить», – розповів посадовець.
Додатково ми поцікавились й в департаменті культури, молоді та спорту Волинської ОВА, чи ті раптом не давали дозвільних документів на будівництво. Очільник департаменту Олександр Хвіщук заявив, що і вони жодних погоджень не видавали.
«До нас звертався з листом забудовник. Ми нічого не погодили, намагалися надати роз'яснення забудовнику, але він відмовився та забрав свою заяву», – каже керівник департаменту культури Хвіщук.
Ба більше, на проведення будь-яких земельних перетворень там наклали заборонний припис.
«18 жовтня було винесено припис, відповідно до якого усі будівельні чи земельні роботи мають бути зупинені. Терміну дії як такого у припису немає, тому будь-які роботи мають бути зупинені. Тоді ж ми подавали заяву у поліцію про злочин в рамках статті 298 ККУ, заяву зареєстрували», – розповідав Олександр Хвіщук.
Виходить доволі неоднозначна ситуація. Нових дозволів не давали, а керувалися старими. Погодження від Волинської ОВА не отримали й самовільно залили підземелля бетоном. Окрім того, на будь-які роботи наклали заборону, але, зі слів активістів, техніка там продовжує працювати.
Як історичні підземелля «консервують» бетоном?
Вище ми уже згадували за коментар Луцької міськради, де вони повідомили, що нібито на усе дозволи є. Там було ще одне цікаве речення: «залишки фундаментів підземель консервуються для майбутніх досліджень». Ця теза викликала бурю коментарів у мережі, бо ж, на думку мешканців міста, консервувати пам'ятку, заливши бетоном, не зовсім добре.
Разом з тим у висновках археологічного дослідження чорним по-білому написано:
«Внаслідок відсутності археологічного культурного шару та об'єктів, які б потребували консервування ... можуть бути реалізовані проєкти будівництва», – йдеться у відповіді інституту археології.
Тобто археологи на глибині 1 м не знайшли об'єктів, які б становили цінність. Проте міська рада, припускаємо, працює краще, ніж фахівці, й таки змогла відшукати щось, що можна законсервувати.
Колишній заступник головного архітектора Андрій Маруняк каже: якщо вже консервують, то мають бути відповідні документи на це. Але, як бачимо, міська влада у своєму повідомленні таких документів не надала.
«Будь-яке консервування передбачає можливість доступу до об'єкта, щоб його вивчити. Якщо ми чітко знаємо, що на цих 185 м2 є якась пам'ятка, тоді на глибину, наприклад, 8 м ставлять потужні колони, роблять армоване перекриття й зверху будують. Коли ж треба буде робити дослідження, фахівці зможуть це робити. Крім того, для проєкту консервування передбачена спеціальна документація. Її мають робити спеціалізовані архітектори, які мають відповідні дозволи. Не усі такі мають, і не усі будівельні організації можуть виконувати такі роботи. Зараз там на місці лежить бетонна підготовка. Там навіть немає армування. Я б не назвав це консервуванням», – інформує спеціаліст.
Хто там насправді будує?
За даними аналітичної системи YouControl, власником та кінцевим бенефіціаром компанії-забудовника цієї ділянки є Олексій Юрійович Бортнік. Компанія зареєстрована в смт Маневичі, Камінь-Каширського району, на вулиці Хакімова, 15. Її основна діяльність – зведення житлових та нежитлових будівель. Компанія досить молода: вона була створена 4 березня 2024 року, за місяць до отримання земельної ділянки у Старому місті, про які власне і йде мова.
На 58-й сесії міської ради, що відбулася в середу, 24 квітня, від імені компанії «Містобудконцепт» виступив Сергій Васильович Козак. За даними системи YouControl, він є керівником, засновником та бухгалтером низки компаній, серед яких ТОВ «КОРТ АГРО ПЛЮС», ТзОВ «ВАЛЬДЕМАР», ТОВ «К-ГАРАНТ», ПП «КОНСТАНТ-ПРОЕКТ», ТзОВ «ЄВРО ГРАНД БУД» та ТОВ «ГІРНИКИ-АГРО». Усі підприємства зареєстровані у Волинській області, займаються будівництвом, торгівлею або здачею майна в оренду.
Варто зазначити, що ТОВ «К-ГАРАНТ», власником якого є Сергій Козак, зареєстроване у Луцьку на вулиці Винниченка, 26, в будівлі «Директорії». Цією будівлею керує Олександр Товстенюк, відомий як близький соратник Ігоря Палиці, раніше – член Партії регіонів.
Цікавий момент стосується і мобільного номера пана Сергія, зазначеного як контактний у різних компаніях. За даними сервісу GetContact, в телефонних книгах він підписаний як:
- «Козак Сергій Васильович Котеджі Біля Diamond Bukovel»;
- «Сергій Козак Евроградбуд»;
- «Сергій Легалізація Проектів Від Миколи Гальчуна»;
- «Сергій Васильович Козак. Єврогранбуд. Луцьк»;
- «Сергей От Пеньковского Подрядчик Буковель».
Серед тегів пана Сергія згадується прізвище «Пеньковський». Ймовірно, це стосується луцького бізнесмена Максима Пеньковського, який є співвласником земельної ділянки в центрі гірськолижного курорту «Буковель». Цю ділянку він ділить із Володимиром Наумчуком, якому також належить земля, де розташований відомий готель «Ribas Rooms Lutsk» за адресою: вулиця Гаврилюка, 3а.
На вулиці Гаврилюка, 3а, зареєстрована й компанія ТОВ «Любарт ЛТД». Вона разом з ТОВ «Рібас Хотелс Груп» реконструює іншу пам'ятку в Старому місті – Гостинний двір Прайзлерів. Навколо останнього досі не вщухають скандали. Зауважимо, що ці компанії пов'язують з відомим на Волині прізвищем Палиця. Крім того, «Рібас Хотелс Груп» (та, якщо вірити тегам і сам пан Козак) ведуть активну діяльність на гірськолижному курорті «Буковель». Останній, за даними журналістів, належить ексдружині Ігоря Палиці – Оксані Палиці та їхньому сину Захару Палиці.
Як бачимо, тут теж не обійшлося без прізвища скандального олігарха Ігоря Палиці, від політсили якого до влади прийшов чинний мер Ігор Поліщук.
Активісти та депутати вийшли на мітинг, поліція завела кримінал. Що буде далі?
У понеділок, 21 жовтня, на території будівництва було людно. Активісти громадської організації «Семиярусна гора» організували мітинг проти забудови цієї землі. До нього долучилися депутати Андрій Лучик і Михайло Наход, була присутня й поліція.
За фактом можливого руйнування історичної пам'ятки завели кримінал. Провадження порушили за заявою депутата міськради Андрія Лучика. Відкрили його за ч.2 ст. 298 Кримінального кодексу України. Йдеться про умисне нищення, руйнування чи псування пам'яток історії або культури. До цього провадження долучать й інші заяви, зокрема, депутатки обласної ради Юлії Вусенко та представників Волинської ОДА.
У поліції журналістам повідомили, що поки повністю зупини роботи не можуть.
«Ми не можемо зупинити будівельні чи інші роботи на вказаних ділянках поки немає ухвали суду. Така процедура», – пояснили в ГУНП Волині.
Надалі слідчі мають з'ясовувати усі обставини.
***
Підсумуємо:
- 400-річні підземелля у Старому місті Луцька залили бетоном, щоб збудувати там житлово-офісний комплекс.
- Будує комплекс компанія, яка, ймовірно, пов'язана зі скандальним олігархом Ігорем Палицею, від політсили якого балотувався мер Ігор Поліщук.
- На ділянці мали провести археологічні дослідження. Вони справді були, але археологи просто наглядали, як підземелля засипають піском.
- Потім територію розрили та залили бетоном, а міська рада назвала це «консервацією для майбутніх досліджень».
- Те, що територію забетонували, не можна назвати консервацією, бо для цього потрібно робити окремі документи, які в міськраді не надавали.
- Дослідили лише частину площі, а забудовник декларує суцільну забудову. Окрім того, забудовникам не можна копати глибше, ніж на метр, але неозброєним оком видно, що цю норму порушили.
- Поліція відкрила кримінальне провадження за фактом руйнування історичної пам'ятки.
Вже традиційно – висновки робіть самі.
Нагадаємо, У мерії Луцька прокоментували скандал в Старому місті.
Також ми писали - Поки знищують історію Луцька, мер Ігор Поліщук бездіє, - ЗМІ. У Луцьку забудовники заливають історичні підземелля бетоном.
До слова, Андрій Лучик разом із колегою по депутатському корпусу Михайлом Находом у п’ятницю, 18 жовтня, були на місці «злочину» та викликали поліцію.
Коментарів немає
Залишити коментар