Дедалі частіше правоохоронці повідомляють про резонансні викриття волонтерів, яких нібито спіймали на продажі гуманітарної допомоги. Такі повідомлення з'являються чи не по всій країни - виключенням не став і Луцьк.
Самі ж обвинувачені часто заявляють, що такі закиди безпідставні, а справи можуть бути політично мотивовані, або ж силовики просто хочуть «виконати план», тому шукають винних.
Щоб разом боротися проти нібито неправомірного переслідування, у Луцьку волонтери навіть організували форум «Ви волонтер — вам підозра!». Серед організаторів: луцька волонтерка Ольга Косован, якій прокуратура повідомила про підозру у незаконній реалізації гуманітарної допомоги, вчиненій в умовах воєнного стану, а також її адвокат Вадим Матвіїв. Також форум відвідав відомий львівський волонтер та художник Олесь Дзиндра, якого також підозрюють у продажі гуманітарки, й інші волонтери та адвокати.
в рамках проєкту «Медіаграмотність у регіонах України» вирішила поспілкуватися із Вадимом Матвіївим про резонансні справи волонтерів, адже він заявляє, що справа проти Косован – частина «масштабних репресій проти волонтерів», які нібито відбуваються по всій країні.
У тексті зберігаємо посилання на закони та підзаконні акти, а також юридичні терміни, щоб забезпечити точність викладу позиції адвоката.
16 вересня у Луцьку відбувся форум «Ви волонтер — вам підозра!». Там зібралися зокрема низка волонтерів, які вважають себе несправедливо звинуваченими у продажі гуманітарної допомоги. Фото видання «Волинська служба новин».
Нова стаття ККУ «під волонтерів»
– Який стосунок ви маєте до справ проти волонтерів? Чи захищаєте ви як адвокат таких людей?
– Мені ця тема не байдужа як громадянину. Я усвідомлюю вагому роль, яку волонтери відіграли і відіграють щоденно у забезпеченні військових підрозділів чи бійців на фронті. Волонтери як пасіонарна частина суспільства фактично винесли на своїх плечах проблеми, які роками не доопрацьовувала держава.
Окрім того, як адвокат я здійснюю захист волонтерки Ольги Косован у кримінальному провадженні. А до повідомлення Ользі про підозру, яке мало місце 18 серпня 2022 року, я представляв інтереси власників (володільців) майна, яке було вилучено під час обшуків у даному провадженні (тканина, метал, бронеплити, плитоноски, готові бронежилети, розвантажувальні жилети). То, як мовиться, я в матеріалі.
– За якими статтями зазвичай звинувачують волонтерів? Яка відповідальність може «світити» волонтерам, яких звинувачують у так званому продажі гуманітарної допомоги?
– Третього квітня 2022 року набрав чинності Закон №2155-IX від 24.03.2022, яким доповнено Кримінальний кодекс України статтею 201-2 (Незаконне використання з метою отримання прибутку гуманітарної допомоги, благодійних пожертв або безоплатної допомоги).
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022-го введено воєнний стан в Україні. Указом Президента України 573/2022 від 12.08.2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Тому всі кримінально карні діяння після 24.02.2022 мають таку кваліфікуючу ознаку як «вчинені під час воєнного стану». Так законодавець визначає вищу ступінь суспільної небезпечності діяння.
У контексті справи, у якій я здійснюю захист, діяння кваліфікується за частиною 3 ст. 201-2 Кримінального кодексу України. Санкція передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п’яти до семи років з конфіскацією майна. Тобто «світить» чимало. За класифікацією кримінальних правопорушень – це тяжкий злочин.
До слова, саме до тяжкості злочинів постійно апелює сторона обвинувачення (прокурори та слідчі), вимагаючи застосувати до волонтерів найсуворіші запобіжні заходи у виді цілодобового домашнього арешту або взяття під варту, як це мало місце з волонтером з Радехова – Іваном Михайлівим. До речі, слідчий не дозволив йому відлучитися з Радехова до Луцька для участі в нашому форумі «Ви волонтер – вам підозра!».
За повідомленням прокуратури Волинської області, 19 липня на території, яку використовує фонд “Добра справа” вилучили 16 бронежилетів, 4800 бронепластин, 2278 розвантажувальних органайзерів та 153 пари військового взуття, понад 650 тисяч гривень, комп’ютерну техніку, чорнові записи та інші документи щодо придбання товарів військового вжитку. Їх представниці Ользі Косован оголосили підозру. Фото прокуратури області
Нагадаємо, що у квітні гучного розголосу набула новина про «блокування незаконного збуту партії бронежилетів і касок, ввезених на територію України, як гуманітарну допомогу», що мало місце на одному зі складів міста Ковеля. Вже тоді адвокати підозрюваного Миколи Короля заявляли, що «інтенсивність» розслідування цього кримінального провадження викликає питання та сумніви. Детальніше про цю справу читайте в матеріалі Невдала провокація чи системна робота? Що зараз відбувається з резонансною справою від СБУ Волині.
Показники для прокурорів і менше політичних опонентів
– На своїй сторінці у Facebook ви писали про кабінети, «у яких схвалили і реалізовують масштабну репресію проти волонтерів». Чому ви використовуєте таке жорстке формулювання? Кому, на вашу думку, можуть бути вигідні масштабні репресії проти волонтерів?
– Пишучи про масштабну репресію я не мав на увазі створення проти волонтерів підрозділів «тонтон-макутів» (воєнізованих прихильників диктатури на Гаїті, — ред.). А «кабінетну формулу» використав як узагальнююче позначення сторони обвинувачення (співробітників управлінь стратегічних розслідувань, слідчих і прокурорів). Стосовно репресії проти волонтерів і їх дискредитації, то на моє переконання, тут наявно достатньо ознак. Зокрема:
— кримінальні переслідування волонтерів мають місце фактично в більшості областей. Я знаю про такі факти у Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській, Волинській, Житомирській і Одеській областях. Можна говорити про всеукраїнський масштаб;
— фігурантами кримінальних проваджень є самодостатні яскраві особистості, які не лише допомагають війську, але й спроможні задати тон у тій чи іншій сфері, мають власну думку і нерідко критикують владу, хто б там не був. Люди, які здатні формувати сенси і повістку дня, так би мовити;
— обшуки нерідко проводяться в брутальній формі, люди під час обшуків потребують медичної допомоги чи госпіталізації;
— під час обшуків слідчі та оперативники вигрібають все, не розбираючись кому належить майно, аби було дошкульніше;
— сторона обвинувачення оприлюднює фрагменти телефонних розмов, щоб створити у суспільній уяві образ таких собі «волонтерів-торгашів», які наживаються на війні;
— захисту не надаються матеріали кримінальних проваджень на яких ґрунтуються вручені підозри. А якщо надаються, то дуже дозовано та розтягнуто в часі (фактично таким собі «італійським страйком» створюються перешкоди у реалізації процесуальних прав захисту);
— слідчі відмовляють у задоволенні клопотань захисників. Наприклад, клопотань про проведення повторних допитів за участю сторони захисту так званих «агентів-провокаторів». Не хочуть слідчі щоб ці «свідомі» громадяни були допитані в присутності адвоката.
А «викривачі» після своєї чорної роботи немов десь пропадають. Спочатку вони досить активні. Напосідають на волонтерів, телефонують систематично, випрошуючи продати щось, пишуть заяви в поліцію про виявлені ними «факти» торгівлі гуманітаркою, дають згоду на участь в оперативних закупках, несуть оперативні кошти волонтерам, а тепер їх не чути і не видно. В них різко зникають потреби «придбати для односельчанина» бронежилет.
Одним із волонтерів, якого також звинувачують у продажі гуманітарки, став відомий льівський художник Олесь Дзиндра. Фото із Facebook- сторінки художника
Щодо того, кому вигідно, то можу виходити з припущень, що бенефіціарами вигоди можуть бути різні суб’єкти.
Для прокурора – це показники роботи. Є нова стаття в кримінальному кодексі, отже мають бути розкриття. І не в останню чергу сліпа гонитва за показниками призводить до таких плачевних ситуацій. У народі кажуть: «Пошли дурня богу молитися – то він і лоба розіб’є».
І правда ж, поміркована людина знаходить у молитві душевну втіху та порятунок. А той, хто за формою не бачить суті – розбиває лоба. Саме так здебільшого виглядає і діяльність правоохоронців у питаннях розслідування так званої «торгівлі гуманітаркою» – вони «розбивають лоба».
Для якоїсь частини політиків вигода в усуненні потенційних конкурентів. Адже, як казав раніше, волонтери – це доволі активна частина суспільства. Вони мають заслужений авторитет – роблять титанічну роботу. Щоправда мало з них прагнуть йти в політику. Ті з якими спілкувався – не мають такої мети, але влада все ж може розглядати їх як потенційну загрозу.
Адже насправді запитань до влади є дуже багато. Зокрема, але не виключно, щодо матеріально-технічного забезпечення ЗСУ станом на 24 лютого. Рано чи пізно «буде на часі» ставити ці запитання. Не факт, що будуть відповіді, але тоді на виборчих дільницях люди нададуть свою оцінку.
Після обшуків правоохоронців фонд “Добра справа” заперечував звинувачення на пресконференції. Фото видання ВолиньPost
– Як організатор форуму «Ви волонтер — вам підозра!» ви писали про «свідомих» громадян — провокаторів. Розкажіть, як працює механізм такої провокації.
– Я співорганізатор форуму. Згідно з протоколом засідання оргкомітету форуму від 12.09.2022, окрім мене співорганізаторами ще є волонтери Григорій Зеленюк, Ольга Косован і Юрій Куць.
Пишучи слово «свідомих» у лапках, я мав на увазі, що такі особи насправді у своїй більшості не є правосвідомими громадянами, яких обурює торгівля предметами гуманітарної допомоги. Зазвичай це «штатні» агенти, які в силу особливостей свого сумління та совісті, наявності на них компромату чи з інших прихованих мотивів беруться виконувати огидну місію.
Я буду говорити у контексті провадження в якому моїй підзахисній повідомлено про підозру. Особу, яка здійснювала закупівлю бронежилетів і плитоносок та яка понаписувала заяви в управління стратегічних розслідувань у Волинській області я називаю провокатором умовно. Це тому, що захист може заявляти про провокацію, якщо мають місце склад і подія злочину. Тобто коли злочин вчинений внаслідок провокації.
Ми ж говоримо, що ні складу, ні події злочину щодо продажу моєю підзахисною предметів гуманітарної допомоги нема. Але дії і стиль поведінки «викривача» — це стиль поведінки класичного провокатора.
Що це за особа той «свідомий» викривач? Це колишній колега оперативного співробітника УСР у Волинській області Богдана Засєкіна. Саме співробітники УСР розробили «геніальну» операцію з викриття волонтерів. Щоправда розробили так, що за ними самими «тюрма плаче».
Не озвучуватиму деталі, щоб вони не підчистили. Але приведу кілька фактів (про цього агента, — ред.):
1) одну із заяв від 08.05.2022 агент подав оперуповноваженому УСР у Волинській області ДСР НП України Богдану Засєкіну;
2) перед роботою УСР у Волинській області, Богдан Засєкін працював на посаді старшого слідчого СВ відділення поліції №1 (Маневичі) Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області;
3) проживає (зареєстрований) агент у Маневицькому районі;
4) 12.07.2020 агент вчинив злочин, а 27.11.2020 вироком Маневицького районного суду Волинської області у справі №164/1601/20 його визнано винуватим, обрано міру покарання та на підставі ст. 75 КК України звільнено від призначеного покарання з випробувальним терміном два роки;
5) рішенням від 20.04.2021 Маневицький районний суд Волинської області у справі №164/246/21 задовольняє позов Камінь-Каширської окружної прокуратури про стягнення з агента збитків у розмірі 43 801,56 грн., завданих кримінальним правопорушенням;
6) за даними Автоматизованої системи виконавчих проваджень, 24.06.2021 відкрито виконавче провадження №65893322 про примусове стягнення з агента на користь Департаменту фінансів Волинської ОДА вказаної вище суми збитків;
7) безробітний агент, який є боржником у виконавчому провадженні, 01.05.2022 нібито витрачає 250 дол. США для придбання бронежилета на прохання односельчанина;
8) в подальшому, агент не передає односельчанину бронежилет (нібито для якого придбав його), а віддає оперуповноваженому УСР у Волинській області Богдану Засєкіну з наданням добровільної згоди робити з цим бронежилетом все, що той вирішить за потрібне.
Ось така відповідь на це запитання у загальних рисах. На цю тему можна багато розмовляти, але формат, напевне, має свої обмеження щодо лонгрідів.
«Проблеми не було б, якби не відривали закон від тих реалій, у яких ми живемо…»
– В чому проблема із визнанням якоїсь речі гуманітарною допомогою в контексті цих справ?
– За великим рахунком проблеми не було б, якби правоохоронці, прокурори зокрема, керувалися законом і розуміли дух закону, а не лише букву. Проблеми не було б, якби не відривали закон від тих реалій, у яких ми живемо – від реалій війни і відсутності нормального забезпечення військових. Одна з проблем у тому, що закон возводять до абсолюту. Однак правоохоронні органи за деревами лісу не бачать.
Примітка до ст. 201-2 Кримінального кодексу України визначає, що під гуманітарною допомогою, благодійними пожертвами та безоплатною допомогою слід розуміти поняття, визначені Законом України «Про гуманітарну допомогу» та Законом України «Про благодійну діяльність та благодійні організації».
Згідно ст. 1 Закону України «Про гуманітарну допомогу» гуманітарна допомога – це цільова адресна безоплатна допомога в грошовій або натуральній формі […], що надається іноземними та вітчизняними донорами із гуманних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги […]. Визначення гуманітарної допомоги доволі обширне, але скороченого варіанту достатньо для розуміння, коли предмети можна вважати гуманітарною допомогою.
Форма декларації для гуманітарної допомоги була запроваджена постановою КМУ №174 від 01.03.2022. З моменту прийняття до цього часу постанова мала біля десятка змін і доповнень, у тому числі щодо порядку декларування, форми декларації та документів, які подаються чи не подаються до декларації.
На сьогодні правоохоронці вважають, що якщо при завезенні товарів подана відповідна декларація – значить на територію України заїхала гуманітарна допомога. Такі декларації подавалися, щоб не стояти тижнями на митниці. Кожен день дорогий. Або ж питання простою транспорту. Волонтери назбирали суму на закупівлю конкретного товару, а за що оплачувати кількатижневий простій транспорту в черзі на митниці? Варіант – подати декларацію, що завозиться гуманітарна допомога.
Іноді доходить до абсурду: правоохоронці вважають, що якщо особа, яка перед реалізацією товару на території України, придбала цей товар за кордоном, але подала декларацію, що завозить гуманітарну допомогу, то така особа стає донором, який безоплатно передає товар (сам собі надав гуманітарну допомогу), а товар набуває статусу гуманітарної допомоги.
З митними процедурами ще треба буде розбиратися, там маса нюансів. Але при розслідуванні справ у сфері обороту гуманітарної допомоги не можна керуватися підзаконними нормативними актами, у тому числі згаданою постановою КМУ №174 від 01.03.2022. Злочином є те, що прямо передбачене Законом, а не постановою, наказом чи інструкцією.
– Чому у цих справах важливо довести умисел волонтерів на одержання прибутку?
– Будь-яке кримінально карне діяння має чотири складових: об’єкт, суб’єкт, об’єктивну сторону та суб’єктивну сторону. Суб’єктивну сторону злочину утворюють такі ознаки: вина, мотив, мета і емоційний стан особи. У даній розмові зупинюся лише на двох ознаках:
1) виною, згідно ст. 23 КК України, є психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності;
2) мета – це уявлення особи, що скоює правопорушення, про бажаний результат, до якого вона прагне.
Диспозиція ст. 201-2 КК України передбачає, що «продаж товарів (предметів) гуманітарної допомоги» має бути вчинений з метою отримання прибутку.
Тобто склад злочину, передбаченого ст. 201-2 КК України, буде мати місце при наявності прямого умислу та мети на одержання прибутку. Стороні обвинувачення необхідно довести: наявність донора (особи, яка добровільно надала гуманітарну допомогу), отримання особою гуманітарної допомоги, факт продажу особою гуманітарної допомоги, мету особи на отримання прибутку та, відповідно, розмір отриманого прибутку.
Я знаю обставини у двох кримінальних провадження і в жодному з них не зібрано доказів, які б доводили означені вище обставини. Таких доказів немає не тому, що слідство не допрацювало, а тому, що обставин об’єктивно не існує, а отже не може існувати й доказів.
– Які конкретні рекомендації для уряду та парламенту з вдосконалення законодавства ви виробили на форумі? Якщо простими словами, що треба вдосконалити?
– Дійсно за результатами форуму підготовлено звернення до Президента України та голови Верховної Ради України. Ці звернення направленні адресатам поштою та оприлюднені як відкриті звернення в мережі Facebook на сторінках співорганізаторів форуму.
Вадим Матвіїв жорстко критикує тих, хто, мовляв, влаштовує репресії проти волонтерів. Скріншот зі сторінки адвоката у Facebook
– Чи вирішать ці вдосконалення законодавства проблему, якщо комусь із представників влади захочеться знищити репутацію волонтера, в якому вони бачать потенційного політичного опонента?
– Не вирішать, якщо представники влади, «молячись будуть «розбивати лоба». Чи, наприклад, можуть вирішити одну проблему, але зацікавлені особи будуть шукати інші причини і підстави маргіналізувати волонтерський рух. Методів багато. Завжди можуть призначити «правильних» і «неправильних» волонтерів.
Якщо мовою фізики, то «чорна діра» влади має свій «горизонт подій» через який до суспільства не потрапляє світло. Є речі, які ми можемо допускати, прогнозувати тощо, але вони нам не відомі. Ми не вхожі в кулуари. Хоча в країнах розвинутої демократії провідниками такого світла можуть і мають бути журналісти, дієві демократичні інститути і високі цінності.
Питання ж, насправді, не в законодавстві. Деякі країни користуються актами 12 чи 17 століття і все нормально. Питання в цінностях, які сповідують влада та суспільство. У світогляді. В тому наскільки ревно суспільство готове жити за високими стандартами і відстоювати високі цінності. Демократія – це процес постійної боротьби. Як тільки суспільство засинає чи здається – відразу виникають паростки авторитаризму та поліцейської держави. А волонтери – це якраз та пасіонарна частина суспільства, яка не спить.
Коментарів немає
Залишити коментар