На Волині інколи відбуваються досить цікаві перипетії. Багато фільмів різноманітних жанрів, театральні вистави, навіть циркові номери можуть позаздрити сценаріям, які тут реалізовують обранці громади. Пише .
Ось, наприклад – засідання сесії Волинської обласної ради, яке відбулося 3 листопада. У порядку денному був звіт про роботу в.о. начальника Головного управління ДПС на Волині Сергія Лисеюка. Головний податківець Волині на сесію не прийшов, пояснивши, що в цей час був запланований інший захід в податковій. Відтак, голова Волиньради Григорій Недопад разом із очільником ОВА Юрієм Погуляйком та депутатами вирушили до приміщення ГУ ДПС у Волинській області. Саме навколо цього і був побудований номер, який старалися відігравати окремі особи на камери журналістів.
Спостерігаючи за подіями, виникало відчуття дежавю. Щось таке було, десь таке було… А якщо перенестися у осінньо-зимовий період 2019 року. Саме тоді волинську «інтелігенцію» «штормило» в очікуванні прибуття новопризначеного голови Волинської ОДА, незнайомого уродженця Луганщини – Юрія Погуляйка. Тоді і петиції писали, і позачергову сесію облради збирали, і звернення до президента ухвалювали. Це вже не кажучи про силу-силенну фейсбучних постів, коментарів, реакцій. Лейтмотивом всіх реакцій був один загальний посил: «Потрібен наш».
Тоді так звані великі політики почали розганяти хвилю про «нашого професіонала», «не заїжджого». «Волинська Правда» писала, як вони нашого колишнього професіонала, тодішнього голову Волинської ОДА пана Гунчика бігали, цькували і тому подібне.
Щодо «не заїжджого», то варто нагадати, що наш земляк пан Палиця теж не був одеситом, проте це не завадило йому свого часу очолювати місцеву ОДА.
Але повернімося до подій в обласній раді, з яких ми розпочинали. А там знайомі обличчя, навіть дійові особи «акторського складу» не змінились. Складається враження, що основним спікером тарараму у Волинській обласній раді призначений славнозвісний Володимир Бондар.
- ЧИТАТИ ТАКОЖ: Всі самостійно вирішували питання, аж поки це не почало стосуватись фірми Володимира Бондаря, — Ігор Волошенюк
Відбувається теж саме, що відбувалося, коли очільником ОДА призначали пана Погуляйка. Після того, як Юрій Михайлович приступив до виконання обов`язків голови ОДА, Володимир Бондар продовжив гнути свою лінію і організовував спільно з колегами, м`яко кажучи, цькування губернатора. У підсумку Погуляйко не витримав і зайшовши в сесійну залу, зробив розбір польотів, вилив всю правду-матінку на Володимира Нальковича та інших. Тоді Погуляйко назвав Володимира Бондаря зрадником, аргументувавши свої слова «перебіжками» депутата з партії в партію.
Коли згадуєш події кількарічної давності, дивує, що в цій акції щодо Лисеюка взяв участь голова ОВА. Так і хочеться сказати: «Давно торба кошелем стала? Ви ж були в схожих умовах і як ніхто інший маєте все розуміти».
Щодо Бондаря. При всій повазі до цього чоловіка, але так втратити всі здобутки, потенціал і поступово продовжувати втрачати повагу людей… У свій час він був одним із найперспективніших губернаторів області. При ньому Волинь за інвестиціями займала ПЕРШЕ місце в Україні. Саме за його каденції в область «зайшло» солідне підприємство «Кромберг енд Шуберт» і ще багато чого позитивного відбулося.
Чому колись поважного та перспективного політика Володимира Бондаря чи то життя, чи то більшість змусили стати хлопчиком, який бігає і скандалить?
Напередодні виборів до обласної ради Володимиру Нальковичу радили не йти в цю так звану команду загнаних «За майбутнє», адже це радше бізнес-проєкт, в якому кінцевим бенефіціаром Налькович не буде (як він звик). Не слухав. Бачимо до чого це призвело.
В чому ж суть проблеми ми хотіли вияснити в пана Бондаря, з яким нам, на жаль, не вдалося зв`язатися. Податківці ж чомусь зайняли позицію: «Якимсь чином саме вирішиться». Не зрозуміло тільки чого боятися.
З наших джерел нам стало відомо, що згадуваний Володимир Бондар та ще один одіозний політик місцевого розливу Ігор Лех почали цькувати та всіляко ганьбити новопризначеного голову Головного управління ДПС у Волинській області Сергія Лисеюка. Мова йшла про те, що очільник податкової нібито створює перешкоди для діяльності бізнесу, блокуючи податкові накладні, через що невчасно відбувається повернення ПДВ.
Але ж часи змінюються і процес блокування та здійснення перевірок податкових накладних ще з 2019 року відбувається автоматично і він не залежить від керівника-податківця. Можливо хтось із цим не може змиритися, але це так.
- ЧИТАТИ ТАКОЖ: Податкова відповіла на закиди Волиньради: жодного перешкоджання підприємницькій діяльності не здійснюється
Чи вищезгадані депутати хочуть, щоб в.о. голови Лисеюк таки підписав потрібні їм папери, а потім повторив долю скандально відомого колишнього голови Державної фіскальної служби Романа Насірова? Очевидно, що йому перспектива покататися на каталці з картатим пледом не сподобалася.
Невже пан Бондар забув свою історію з англійськими дослідниками-аналітиками з приводу зловживань в галузі лісового господарства? «Волинь.Правда» про це теж писала. Але тоді, судячи зі слів Володимира Бондаря, навіть фотографії в «дослідженні» були використані не з території України, а з білоруського Бреста. Невже про це забули?
Якщо ж вірити англійським аналітикам, то місце Володимира Бондаря було б далеко не на Волині і навіть не на волі, чи не так?
Ще одним активним учасником у цій історії є теперішній однопартієць Володимира Бондаря, голова фракції «ЗА Майбутнє» у Волинській обласній раді Ігор Лех, який очевидно любить такі теми. Теми із шантажем навіть своїх колишніх колег-однопартійців.
Пригадую розповідь одного чоловіка про те, як вже нині покійний депутат обласної ради Василь Блошко приходив в редакцію одного з видань з купою документів, привезених паном Лехом, для написання статті про «поганого» тодішнього голову облради Валентина Вітра.
Матеріал про нібито «схему» Вітра щодо ввозу в Україну з-за кордону елітних автомобілів «на потреби АТО». Тоді пан Блошко почув у відповідь: «Тобі ця людина нічого поганого не зробила, тому подумай, як спокутувати існуючі гріхи і не заробляй нових».
Не можна не згадати, як Ігор Лех був активним учасником зміни багаторічної керівниці санаторію матері і дитини «Пролісок» Валентини Касарди, яка перейняла естафету від чоловіка та відроджувала здравницю не один рік і, зрештою, вивела її на достойний рівень. Потім стала неугодною. І колишній однопартієць Лех дуже багато робив для того, щоб «Пролісок» очолила інша людина. Новопризначеним керівником стала близька особа Ігорю Леху, а якщо бути конкретним – бухгалтерка багатьох його підприємств Оксана Бугайчук. Легко лобіювати призначення «своїх», коли регулярно прикриваєшся турботою про громадськість. Проте, які його наміри насправді – очевидно кожному.
Є й окремі історії, пов`язані із діяльністю у волинських лісах і фраза Леха «Ви*бу абсолютно всіх». Але чи все добре з можливостями, бо ж роки йдуть, а робота депутата важка та нервова.
Варто зазначити, що ці дві скандальні особи, які безпосередньо складають та реалізовують ці гостросюжетні сценарії, а саме Володимир Бондар та Ігор Лех, є відомими бізнесменами у Волинській області. Безумовно, що для збагачення власних кишень не вистачає «ручного» керівника податкової. Про те, що заробітки Леха і Бондаря завжди йдуть в розріз закону, навіть не потрібно доводити, цю аксіому знає кожен волинянин. Гроші не пахнуть і виставити себе посміховиськом аби домогтися своєї цілі – стандартні правила роботи представників партії «За майбутнє».
Якщо і ганьбитися, то колективно. Невідомо чи примусом, чи недалекоглядністю, але до цього циркового виступу долучили й інших депутатів від «За майбутнє». Зокрема, Юрія Ройко, який вирішив зібрати усі можливі медалі від Шефа і активно виступав. Проте вийшла обмовка за Фрейдом, коли при всьому присутньому Шапіто Ройко заявив Лисеюку, що за законом вони не мають права його заслуховувати.
Ці факти – це лише факти, які належить оцінювати відповідним органам та вищим силам, але вони красномовно говорять про поведінку, характер та набір цінностей депутата Леха, який полюбляє тишком комусь насолити. Тепер мішенню став Сергій Лисеюк.
Ігор Лех на одному з засідань Волиньради коментував дії стосовно податківців так: «Ми робимо це не для себе, а для захисту підприємців, які масово звертаються до нас». Все ж виникають сумніви і здається, що і щось для себе та й робите в цьому випадку.
Складно зрозуміти й позицію голови Волинської обласної ради Григорія Недопада. Невже не можна вирішити питання без піару, наганяння страху і роздування теми на цілу Україну? Чому такий варіант не був для них цікавим? Чому тема «ПДВ» настільки гостро і раптово почала турбувати перших осіб області? Кому на «хвіст» наступив Лисеюк?
Звичайно, опція «бути родичем» Ігоря Палиці дозволяє багато, але не все. Волинська область вже мала достатньо часу, щоб оцінити наміри діяльності місцевого олігарха та його КО.
Залишається питання: хіба не було можливості вирішити проблему спокійно, в рамках людських відносин? Хіба варто було робити виставу із походами? Якщо хтось неправий є єдиний правильний вихід – звертатися до відповідних органів, які й дослідять і вирішать всі суперечності.
Нічого і ніщо не минає просто так, все фіксується, залишається в пам`яті людей і рано чи пізно всі дії отримають оцінку. Наразі воювати потрібно не в кабінетах. А якщо довелося потрапити в кабінети, то потрібно робити все, щоб краще було не для кабінетних. А для простих, пересічних громадян…
З Божою поміччю переможно завершиться війна, повернуться живі-здорові додому волинські хлопці і вони будуть оцінювати всі дії. Тож варто думати і не заграватися.
P.S. Завжди казав, що суспільство, яке не має опозиційної преси рано чи пізно дійде до диктату. Сьогодні всі так звані топові волинські ЗМІ належать олігархам. Якщо повмирають ледве дихаючі нині правдиві незалежні ЗМІ, то і в нас на Волині може (не дай Боже) вирости якийсь князьок, який вважатиме себе всемогутнім.
Василь Онищук
Коментарів немає
Залишити коментар