ЦЕРКОВНЕ МОВЧАННЯ ІГОРЯ ПОЛІЩУКА

У 2020 році Поліщук Ігор Ігорович переміг на виборах міського голови та очолив Луцьку територіальну громаду. Та, чи став він її лідером – питання відкрите (можливо, навіть риторичне). Особливо з огляду на останні події в країні та громаді, жителі якої вже давно транслюють позицію – деякі питання треба врешті ставити руба та вирішувати їх.

Як от з московським патріархатом. В той час, як в інших регіонах місцева влада чи не за день може «розквитатися» з церквами упц мп, хай навіть і не дуже дієвими способами, але все ж показує свою чітку позицію та політичну волю – у Луцькій громаді ці питання «гальмують». При тому, що зрушити ситуацію з мертвої точки намагаються самі депутати.

Зокрема, Алла Доманська з опозиційної фракції «Європейська Солідарність» ще у травні 2022 року, тобто через кілька місяців після початку повномасштабного вторгнення, зареєструвала петицію про виключення керуючого Волинською єпархією української православної церкви московського патріархату Нафанаїла з Луцької ради церков.

«Представники будь-яких організацій чи установ ворожої країни, яку вже не одна держава у світі визнала терористичною, не повинні бути в органах місцевого самоврядування, навіть консультативно-дорадчих», - зазначала тоді в петиції депутатка.

Цікаво, що тоді це звернення депутати Луцькради розглядали на сесії, але чомусь не підтримали. І тут варто нагадати лучанам, що саме Поліщук своїм розпорядженням раду церков і створив. Проте коли зайшла мова про виключення з її лав представника упц мп заявив, що "виключення" мають ініціювати члени Ради.

Чому Луцьк і досі не вирішив питання з московською церквою не розуміє і митрополит Луцький та Волинський Михаїл, про що він заявив в інтерв’ю нашому виданню.

«На сьогодні у нас Рада церков існує при двох організаціях: при міському голові і при Волинській обласній державній адміністрації. Після 2014 року була ініціатива з нашої сторони вона була підтримана владою, аби на рівні Ради церков відбувалося активніше життя і реакції на ті, чи інші проблематики.

Коли виникло питання про утворення ради церков при міському голові – це була безпосередньо його ініціатива, яка в нього була ідея – я не знаю. Нас просто запросили увійти в Луцьку раду церков. Максимум, що ми тоді зробили – це провели Молитовний сніданок.

Я не бачу актуальності дії цієї ради церков. В місті. Область – це інші масштаби. В маленькому місті – потреби немає.

Волиньрада вже прийняла рішення про заборону діяльності упц мп. І може не в плані законодавчому, а в плані, що рада висловила свою думку. Тому що заборонити цілу конфесію може тільки Верховна Рада.

Чому міська рада цього не зробила – великий знак питання і для мене в тому числі. Тому тут питання швидше до тих, хто це НЕ зробив, ніж до мене», - заявляв Михаїл.

Проте питання виключення представника упц мп з Ради Церков Луцька Ігор Поліщук передав на розгляд цієї Ради, яка після 24 лютого не провела жодного засідання.

Тож, постає питання – коли як не в час війни ми всі повинні дбати про державну безпеку та протистояти російській агентурі, якою в Україні потенційно є упц мп. Ігор Поліщук, як голова і, мабуть, лідер Луцької громади міг би взяти на себе відповідальність за прийняття необхідних рішень. Як це уже зробили Луцька районна рада, Волинська обласна рада, Нововолинська та Володимирська міські ради.

Натомість міський голова та міська рада беруть участь в економічних рішеннях, які не всі називають ефективними. Як от з котельнею на Карбишева, за оренду теплогенеруючого обладнання якої місто платитиме вдвічі більше. Чи стадіон «Авангард», який теж «повісили» на місто, після того, як стало зрозуміло, що фінансового зиску з нього нема.

Водночас на однорічні (!) квіти у казні громади знайшлось майже 2,7 млн грн і ще майже 12 млн на посадку та прополку.

Цікавою є й ситуація довкола утеплення закладів освіти у громаді, коли майже 203 млн грн через тендери «розпиляли» між собою три фірми: пов’язані з кредитно-колекторською мережею, що має сумнівну репутацію, проросійським олігархом Вадимом Новинським та так званими «харківськими», наближеними до структур колишнього мера Харкова Геннадія Кернеса та ексочільника МВС Арсена Авакова.

Ще майже 62 млн грн з бюджету Луцької громади ледь не спрямували на рахунки компанії, яка має російське коріння.

Зрештою, лише через 14 (!) місяців після початку повномасштабного вторгнення міська рада врешті взялася щось вирішувати в питанні упц мп. І це ми ще нічого про повільну дерусифікацію не згадували…

Можливо, Ігорю Поліщуку національні інтереси не такі важливі, як економічні?