Як Коломойський досі заробляє на «ПриватБанку»

У невеликій камері слідчого ізолятора Служби безпеки (СБУ) в центрі Києва рівно сім місяців перебуває бізнесмен Ігор Коломойський.

Туди він потрапив на початку вересня 2023 року через підозру у вчиненні злочину за статтями про шахрайство та відмивання коштів державного "ПриватБанку". Звинувачення більш ніж серйозне, адже йому загрожує до 12 років позбавлення волі. Колись близький до президента Володимира Зеленського олігарх одразу після початку великої війни перетворився на беззаперечного лідера деолігархізації. За відносно короткий термін Коломойський втратив контроль над активами, які оцінюються в десятки мільярдів гривень, - пише "Економічна правда".

У переліку цих активів – найбільша видобувна компанія "Укрнафта", друга за обсягом видобутку приватна газовидобувна компанія "Укрнафтобуріння", Кременчуцький нафтопереробний завод, понад 500 автозаправних станцій (АЗС) та нафтобази.

Через війну припинила роботу авіакомпанія МАУ, не найкращі часи настали для хімічного та металургійного бізнесів олігарха, а один з найпопулярніших каналів "1+1" почав мовити лише в рамках єдиного телемарафону.

Утім, залишилися в портфелі Коломойського активи, щодо яких держава не може поставити крапку роками. Один з них – 245 АЗС, які на папері давно належать "ПриватБанку", а фактично контролюються та зароблять гроші для близьких до бізнесмена структур.

Заправки "Привату". Як все починалось?

Історія згаданих автозаправних станцій тягнеться ще з 2016 року, коли "ПриватБанк" ще належав Ігорю Коломойському та Геннадію Боголюбову, які на двох контролювали понад 90% фінансової установи.

Свого часу, на виконання вимог Національного банку, ще до націоналізації, "ПриватБанк" поставив собі на баланс 248 АЗС. Йдеться про об’єкти у 21 області, передусім, під брендом Avias та ANP.

Після фактичного отримання у власність усіх цих заправок колишній менеджмент банку, на той час підконтрольний Коломойському та Боголюбову, одразу ж передав їх у фінансовий лізинг близьким до ексакціонерів структурам.

Для цього уклали 22 договори лізингу із 15 лізингоотримувачами. Останні своєю чергою передали станції в суборенду вже іншим компаніям, також близьким до так званої групи "Приват".

У підсумку маємо ситуацію, за якої колишні акціонери формально виконали вимоги НБУ та передали 248 АЗС на баланс банку, але на практиці зберегли за собою повний контроль над цими активами за рахунок договорів лізингу та суборенди.

На додачу до цього, як переконують юристи вже державного "ПриватБанку", умови договорів лізингу були укладені на невигідних для установи умовах.

"Договори дозволяли передавати майно в суборенду без згоди про це власника, тобто банку. Крім того, за сумнівною схемою були побудовані й лізингові платежі. Починаючи з 2018 року боржники скорочували покриття боргу за лізинговими платежами, а до 2020 року платежі припинилися зовсім", – стверджують юристи.

Спроба повернути АЗС

З огляду на невигідні умови лізингу та скорочення платежів у 2019-2020 роках "ПриватБанк" вирішив розірвати договори лізингу. Утім, цей процес застряг в українських судах. У підсумку за три роки вдалося розірвати лише 8 договорів лізингу із 22. Завдяки цьому, на баланс банку повернули 65 АЗС, три з яких вдалося продати.

Решта ж формально перебуває на балансі державної фінустанови, але фізичного контролю над ними банк так і не встановив.

На практиці ж, близькі до Коломойського структури досі користуються 245 заправками і заробляють на цьому гроші. Як результат – станом на сьогодні заборгованість за лізинговими договорами вже перевищує 12 млрд грн.

Чому не вдається повернути майно

За даними співрозмовників ЕП у банківських колах, протягом останніх трьох років група компаній з орбіти близьких до колишніх власників банку в судовому порядку блокує можливість врегулювати багатомільярдну проблемну заборгованість та повернення фізичного контролю над АЗС.

Робиться це шляхом отримання ухвал судів, якими "ПриватБанку" забороняється розривати договори лізингу та повертати заправки у свою власність.

"Суборендарів багато і майже щороку вони змінюються. Позивачів у таких справах більше 50, вони постійно затягують процес, намагаючись зірвати судові засідання.

Представникам колишніх акціонерів не цікаво, щоб позови розглядались по суті, адже всі вони є формальними. Чим довше триває розгляд – тим більше часу можна контролювати ці АЗС та заробляти на цьому. Вони отримують судову заборону на повернення АЗС до розгляду таких позовів по суті", – кажуть юристи банку.

Адвокати додають, після скасування заходів забезпечення позову, опоненти залишають його без розгляду та звертаються до іншого суду. І так по колу.

Наприклад, у 2021 році Верховний Суд став на сторону "ПриватБанку" та скасував ухвалу Господарського суду Києва та постанову Північного апеляційного господарського суду, якими банку було заборонено вживати будь-які дії щодо повернення заправок.

"Однак ще до публікації рішення Верховного Суду ті ж компанії з групи ексакціонерів повторно звернулися з позовом до Господарського суду Києва та вчергове заблокували повернення АЗС", – розповів співрозмовник ЕП у банку.

Усього за останні 3 роки близькі до олігарха структури реалізовували таку "схему" вже чотири рази.

Що далі

Представники державного банку вважають накладання таких заборон незаконним та планують доводити це у судовому порядку.

"Юристам "ПриватБанку" вдається успішно оскаржувати ці заборони в апеляційних судах та Верховному Суді. Маємо надію, що в майбутньому судді не будуть ризикувати ухвалювати сумнівні рішення проти України", – каже співрозмовник ЕП.

Найближчим часом планується звернення до Вищої ради правосуддя щодо суддів, які на думку юристів банку, ухвалювали незаконні рішення раніше. Крім того, на початку року за заявою "ПриватБанку" відкрили провадження про банкрутство всіх лізингоотримувачів, які передали АЗС суборендарям.

"Вони звичайно намагатимуться й далі затягувати процес, але все це у комплексі має вирішити проблему, адже ситуація парадоксальна. Державний банк вже декілька років не може розірвати договори лізингу та повернути своє майно.

При цьому за рахунок цих АЗС продовжують збагачуватись наближені до відомого олігарха особи, а судова система цьому сприяє. Борг за лізинговими договорами перевищує 12 мільярдів гривень, тому майно важливо повернути у власність банку. Продавши ці АЗС банк зможе компенсувати ці втрати, що збільшить його прибуток і сплату дивідендів в державний бюджет", – підсумовує співрозмовник у банківських колах.

Нагадаємо, 2 вересня Служба безпеки України, Бюро економічної безпеки та Офіс генпрокурора вручили Коломойському підозру за статтями 190 та 209 Кримінального кодексу: шахрайство та легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом. Згодом Коломойський отримав ще 2 підозри: про виведення з Приватбанку загалом 15 млрд грн.

Шевченківський райсуд Києва обрав Коломойському запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів із можливістю внесення застави в розмірі майже 510 мільйонів гривень. Згодом розмір застави збільшили до 3,89 млрд грн.

8 вересня Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура на 2 доби наклали арешт на активи та майно Коломойського.

Суддя Вищого антикорупційного суду Олег Ткаченко 21 вересня відмовив прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури в арешті активів олігарха Ігоря Коломойського.

Йому загрожує до 12 років ув'язнення.  

Відомо, що Апеляційний суд залишив в силі запобіжний захід у вигляді перебування під вартою та застави у 3,8 млрд гривень бізнесмену Ігорю Коломойському.

Також відомо, що детективи відмовляються залучати консула Ізраїлю. Варто зауважити, що 24 жовтня Коломойського лишили під вартою. Опісля Шевченківський райсуд Києва продовжив тримання Коломойського під вартою до грудня.

28 листопада стало відомо, що Коломойський більше не бенефіціар у британській нафтогазовій компанії.

Коломойський зустрів 2024 рік у СІЗО.

Окрім цього, інформують, що бізнесмен виграв апеляцію щодо арешту його майна.

Зауважимо, Коломойський звертався до Європейського суду з прав людини.

Верховний суд розгляне скарги в справі олігарха Ігоря Коломойського.